Декларації антикорупціонерів: ЄС посилює тиск на Київ

"Пишемо Вам, аби висловити нашу повну підтримку зусиллям уряду і парламенту України у впровадженні широкого спектру реформ, які, зокрема, сприяють прозорості, підзвітності і ефективності влади, у тому числі запобігаючи корупції серед державних службовців", - читаючи перші рядки листа за підписом 20 євродепутатів з неформальної групи "Друзі України" українські можновладці можуть відчути гордість за впровадження антикорупційних реформ. Утім, лист, адресований президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністру Володимиру Гройсману і голові Верховної Ради Андрію Парубію аж ніяк не хвалебний. У ньому євродепутати не приховують свого здивування від винахідливості українських політиків, з якою ті під виглядом антикорупційних реформ саботують боротьбу з корупцією.

Закон як дишло

У листі, датованому 4 травня, йдеться про поправки до закону про електронне декларування. Цей закон, нагадують євродепутати, має на меті забезпечити прозорість роботи держслужбовців, зобов’язуючи їх декларувати все майно - і своє, і членів родини. Натомість

23 березня українські депутати раптом внесли до закону оригінальні зміни: до переліку осіб, які мають звітувати перед громадянами про своє майно, додали представників громадських організацій, які займаються боротьбою з корупцією. Євродепутати стурбовані тим, що тепер закон, який мав слугувати суспільному контролю над політиками і чиновниками, може стати засобом тиску на представників неурядових організацій.

"Ми не проти того, щоби неурядові організації звітували про свою роботу і про фінанси. Однак тут більше схоже на те, що деякі політичні кола просто вирішили помститися за те, що їх змусили розкрити свої статки", - зазначив у розмові з DW один з підписантів листа Міхаель Галер (Michael Gahler). Євродепутат від німецьких християнських демократів закликав українських політиків відмовитися від "дріб'язкового реваншизму" і розглядати антикорупційних активістів не як опонентів, а як союзників у реформах.

Помста народних обранців?

За одіозну поправку до закону голосували народні депутати майже всіх без винятку фракцій. Серед парламентарів, які її ініціювали, чимало тих, у кого в електронних деклараціях можна знайти автомобілі ціною з десяток річних зарплат всієї родини, мільйони готівкою і елітну нерухомість. Все це раніше не декларувалося, бо не було, як тепер, кримінальної відповідальності за приховування статків. Коли статки народних депутатів на початку цього року були оприлюднені, це було справжнім шоком для суспільства.

Саме активісти антикорупційних організацій в очах багатьох політиків, вочевидь, "винні" у тому, що їм доводиться тепер виправдовуватися перед виборцями. Неурядові організації святкували запровадження електронних декларацій для чиновників як епохальну перемогу. І дійсно - якоюсь мірою, це була і їхня перемога: вони ретельно слідкували за виконанням вимог ЄС щодо закону про електронне декларування і били на сполох у ЗМІ щоразу, коли депутати Верховної Ради намагалися протягнути численні поправки, щоб уникнути декларування чи не нести відповідальність за приховування майна.

"Багато українських політиків і топ-чиновників розкрили у деклараціях за 2016 рік вражаючі статки. Суспільство має отримати відповіді на запитання про легальність цих доходів, перш ніж відволікатись увагою на інші питання", - наголосив в інтерв’ю DW євродепутат від литовських Зелених Броніслав Ропе. Лише після того, як система декларування статків політиками і топ-чиновниками повноцінно запрацює і дозволить очистити систему, переконаний підписант листа до української влади, можна дискутувати про запровадження декларування статків іншими громадянами, у тому числі представниками неурядових організацій.

Активісти не проти підзвітності

Виконавчий директор "Transparency International - Україна" (ТІ) Ярослав Юрчишин в інтерв’ю DW наголосив, що підзвітність для неурядових організацій - основа довіри. ТІ щороку оприлюднює детальний звіт про своє фінансування і готова долучитися до розробки законодавства про лобістську діяльність чи впорядкування норм щодо прозорості фінансування громадського сектора. Утім, як і євродепутати, нічого іншого у внесених наприкінці березня поправках в закон, ніж помсту активістам Юрчишин не вбачає. "Ми, як і наші європейські партнери, сподіваємося на скасування цих поправок. Спершу ми чекаємо на ініціативу президента відносно виправлення цієї ситуації, а після цього ми готові до публічної дискусії щодо більшої підзвітності громадських організацій", - сказав DW Ярослав Юрчишин.

Перш ніж підписувати одіозні поправки до закону, наприкінці березня Петро Порошенко зустрівся з представниками антикорупційних неурядових організацій. На зустрічі він визнав проблемність внесених правок і необхідність їх скасування, однак все одно підписав закон. Порошенко пообіцяв створити при Адміністрації президента робочу групу за участі представників громадянського суспільства, яка би підготувала пропозиції щодо підвищення прозорості фінансування третього сектора. Утім, за словами представника Transparency International, за більш як місяць після зустрічі, групу так і не створено, жодних офіційних консультацій не було.

На контролі Брюсселя і Берліна

Тим часом тиск міжнародних партнерів на Київ зростає. На нікчемність ідеї прирівняти підзвітність громадських активістів до топ-чиновників вказують і в Берліні. Зокрема, про це в інтерв’ю DW .заявив депутат Бундестагу від правлячої ХДС Франц Йозеф Юнґ (Franz Josef Jung) "Це серйозний регрес у боротьбі з корупцією, який змушує нас непокоїтись", - зазначив німецький політик.

У Єврокомісії у відповідь на запит DW повідомили, що вже піднімали у контактах з українською владою це питання. Брюссель закликає негайно переглянути законодавчу норму про декларування доходів представниками неурядових організацій. "Від будь-якого заходу, який ставатиме на заваді ключовій ролі, яку відіграє громадянське суспільство, слід утриматися", - йдеться у відповіді речниці Єврокомісії Маї Кочьянчіч.

Допомога ЄС може опинитися під питанням

Натомість іспанський євродепутат Хавьєр Нарт застерігає, що ігнорування вимог ЄС щодо боротьби з корупцією і тиск на антикорупційні організації не залишатиметься без належної реакції. "Якщо поправки, які ми розкритикували у листі, не будуть скасовані і матимуть негативні наслідки для неурядових організацій, які мають вирішальне значення для демократичного розвитку, Європейський Союз муситиме переосмислити доцільність політичної і економічної підтримки, яку ми надаємо", - застеріг євродепутат від центристської партії "Громадяни". На його переконання, Європарламент не може допустити, щоби допомога ЄС зрештою використовувалася українськими політиками проти громадянського суспільства. 

Іронія у тому, що понівечений депутатами Верховної Ради і повернутий проти активістів антикорупційний закон розроблявся за міжнародної експертної підтримки, яку оплачував, у тому числі, і Європейський Союз.