Смертні вироки дітям в Ірані
10 жовтня 2018 р.
В Ірані офіційно інформують далеко не про всі страти. Однак про страту Зейнаб Секаанванд було повідомлено. 24-річну курдку скарали на горло 2 жовтня в місті Урмія на заході Ірану. Зейнаб Секаанванд звинуватили в тому, що вона сім років тому, тобто коли вона була ще неповнолітньою, нібито вбила свого чоловіка. Тоді на допиті вона визнала провину, але згодом відмовилась від своїх слів. Дівчина заявила, що вбивство вчинив брат чоловіка - чоловіка, який неодноразово її ґвалтував.
Як повідомляє Amnesty International, брат чоловіка Зейнаб Секаанванд обіцяв помилувати жінку, якщо вона зізнається. За ісламськими законами родина вбитого може пробачити зловмисника та натомість зажадати від нього грошової компенсації. Якщо така обіцянка справді пролунала, її було порушено. Родина вбитого чоловіка наполягла на покаранні жінки.
"Не варто вважати, що тепер родина жертви почувається щасливою," – розповідає юристка Масуме Тахмасебі у телефонній розмові з Deutsche Welle. "Особисто я зі справою Зейнаб Секаанванд не знайома. Проте знаю інші родини, які ухвалили подібне рішення і тепер шкодують про це."
Складна боротьба проти смертної кари в Ірані
Тахмасебі є однією з небагатьох іранських правників, які займаються проблемою страт неповнолітніх. Смертна кара - дражлива тема в Ірані. Відомі борці проти застосування максимального покарання сидять за ґратами. Такі, як правозахисниця та лауреатка премії Сахарова Насрін Сотоудех чи Наргес Мухаммаді, виконувачка обов'язків директора нині забороненого Центру захисту прав людини в Ірані.
Більше половини усіх підтверджених Amnesty International страт у світі за 2017 рік припадає на Іран: торік тут було виконано 507 смертних вироків. Щонайменше п'ятеро зі страчених були неповнолітніми на час здійснення злочину. Іран - єдина країна, в якій засуджених неповнолітніх можуть приректи на смертну кару. Яку виконають вже після їхнього 18-річчя - у разі, якщо не буде помилування.
При цьому Іран підписав конвенцію ООН про права дитини, згідно з якою усі, хто не досяг 18-річного віку, вважаються дітьми. Проте ісламський закон в Ірані іншої думки. Він визначає, що дівчатка досягають віку кримінальної відповідальності у 9 років, а хлопчики - в 15 років. З цього ж віку в Ірані діти мають законне право одружуватися. 24 відсотки всіх шлюбів у цій країні укладається між людьми, яким не виповнилося 18 років. Зейнаб Секаанванд, яку стратили 2 жовтня, одружили в 15-річному віці. Два роки вона прожила зі своїм чоловіком. Вона розповіла поліції, що він фізично та психологічно знущався з неї. Адвоката на допитах в неї не було.
Око за око для всіх без винятку
Ще на початку року в місті Ноушехр на півночі Ірану стратили 20-річну Махбубе Мофіді. В основі її справи також лежав ранній шлюб. Її звинуватили в тому, що у віці 16 років вона спільно з дівером вбила свого чоловіка. Махбубе одружилася, коли їй було 13. Її життя також було в руках родини чоловіка, яка повинна була обрати спосіб покарання - і обрала помсту.
З правосуддям це не має нічого спільного, вважає лауреатка Нобелівської премії миру Ширін Ебаді. У розмові з DW юристка та правозахисниця наголосила: "Помста - це не справедливість. Якщо хтось в Ірані отримує право на відплату, то може прийняти рішення про свободу та смерть іншої людини".
Юристка Масуме Тахмасебі пояснює, що й родини вбитих перебувають під тиском цього традиційного правового інструменту - який у сучасному розумінні є радше неправовим. "Ці родини мислять традиційно. Якщо вбивають чоловіка, а його дружина погоджується на стосунки з братом чоловіка, для них це вже забагато. Вони думають про свою честь і після втрати коханої людини повинні ухвалити рішення про життя або смерть іншої людини - і далі все життя жити з цим рішенням."
Таємний перехід від розплати життям до розплати грошима
Юристка розповідає, що широке висвітлення подібних випадків ще більше ускладнює можливість ухвалити гуманне рішення. Часто люди таємно, за допомогою правозахисних організацій, намагаються знайти рішення. Вони збирають кошти, щоб сплатити родині вбитого компенсацію - так звані "криваві гроші". Після чого деякі родини жертв вирішують не вимагати смертної кари для винуватця чи винуватиці.
Масуме Тахмасебі досі тісно спілкується з її колишнім підзахисним Бенджаміном Расулі. У віці 16 років його засудили до смертної кари за вбивство друга. За допомогою зібраних на пожертви "кривавих грошей", адвокатка домоглась, що вирок не виконали. Нині 27-річний Бенджамін працює в перукарському салоні в Тегерані.