Допомога пораненим майданівцям

"Останніми днями з Києва надходять повідомлення про убитих і поранених. Жоден у цій сесійній залі не може сказати, чим все завершиться. Проте люди в Україні виборюють своє право на майбутнє...", - говорив 21 лютого 2014 року з парламентської трибуни Німецького Бундестагу заступник голови фракції ХДС/ХСС Арнольд Фаатц.

"Хлопцю в обличчя потрапила граната, йому розірвало око, яке видалили прямо на місці без знеболюючого. Його хоч і вивели із зони небезпеки, але забезпечити післяопераційний догляд в Україні не можуть. Проте це можна зробити у Німеччині, але хлопцю не дають візу. І ніхто не готовий оплатити його лікування тут. З цим не можна миритись... Згадайте, як у 1989 році західні німці допомагали східним усім необхідним", - звертався до колег член Бундестагу із Саксонії.

Завдяки цій промові у Дрездені та Баутцені на лікуванні опинились шестеро активівстів-майданівців із Західної України. Про те, чому Арнольд Фаатц взявся за поранених Майдану, DW поспілкувалась з самим депутатом.

Deutsche Welle: Що спонукало Вас говорити з парламентської трибуни Бундестагу про поранених майданівців?

Арнольд Фаатц: До мого виборчого округу входить місто Радеберг, і один мій виборець нині мешкає в Україні, в Івано-Франківську. Він уже багато років сприяє підтриманню партнерських відносин між містами. Коли розвиток подій на Майдані загострився, від нього почали надходити дуже тривожні повідомлення. Він писав докладно про поранених, зокрема з Івано-Франківська та Львова, які не отримали належної медичної допомоги у державних лікарнях Києва, але яким надавали допомогу медики Майдану. Він питав, як ми можемо їм допомогти?

На підставі цієї інформації я звернувся до МЗС Німеччини з питанням, яку допомогу можемо надати ми: чи є відповідні кошти, чи можна швидко забезпечити цих людей візами? Міністерство закордонних справ відповіло відмовою. Тож 21 лютого, коли в Києві уже було багато десятків убитих, у парламентській промові з питань німецької єдності я, користуючись нагодою, доповів колегам і про поранених, які не отримують належної допомоги. Після цього зовнішньополітичне відомство відреагувало негайно і запевнило у якнайшвидшому сприянні.

Перебування поранених і хворих у німецьких лікарнях коштує недешево. Хто фінансував лікування тих шістьох чоловіків, які опинились у Саксонії, адже йшлось і про вогнепальні поранення з тяжкими наслідками, і про небезпечні ускладнені запалення легенів?

Ми відразу зв'язались з лікарнями, що знаходяться в моєму окрузі, зробили понад 70 запитів. І отримали шість підтверджень, що лікарні приймуть пацієнтів безкоштовно. Крім того, благодійна протестантська організація з надання медико-санітарної допомоги Johanniter-Unfall-Hilfe надала три обладнані для перевезення поранених автомобілі, а також персонал. Тож 5 березня ми відбули до Львова, звідки забрали шістьох хлопців, двох з них у важкому стані, - їх визначили лікарі Майдану.

Ви заснували благодійне об'єднання "ЄвроМайдан-Саксонія". Як відреагували колеги в Бундестазі? Адже офіційна Росія тоді заявляла, що майданівці - це "терористи", "екстремісти" і "фашисти".

Ми уже тоді розуміли, що це брехня. І відразу уможливили спілкування поранених з Майдану з місцевою пресою. Те, що чоловіки розповідали журналістам, не мало жодного зв 'язку з екстремізмом. Навпаки, вони відстоювали цінності, які у ЄС сприймаються саме як демократичні. І поранені зі Львова та Івано-Франківська були найкращим контраргументом цієї позиції Росії.

Утім, засноване нами об'єднання не має нічого спільного з політикою. Його мета - надавати допомогу політичним біженцям, постраждалим внаслідок війни та цивільним жертвам з України. При цьому визнається державна територія України, зафіксована станом на 1 січня 2014 року.

Це означає, що об'єднання могло надати допомогу і пораненим під час сутичок у Києві співробітникам міліції, і надасть її усім, незалежно від політичних поглядів?

Я нічого не виключаю і відверто кажу, що ми не будемо розпитувати людей про їхні політичні переконання. Ми питатимемо лікарів, наскільки серйозними є поранення, чи буде країна в змозі надати відповідну допомогу. Визнаю, що коли йшлося про поранених з Майдану, то віддавалась преференція саме демонстрантам з мітингів проти Януковича, адже тоді саме вони не могли скористатись допомогою у державних медичних закладах, оскільки мали обґрунтовані побоювання щодо наслідків.

Чи маєте Ви свої політичні прогнози щодо українсько-російського конфлікту?

Я вражений тим, наскільки "гра мускулами" Росії вплинула на свідомість українців. Я бачив, скільки демонстрацій за єдність і цілісність країни відбулось у різних містах України. Водночас налаштованість Путіна на експансію, вочевидь, дуже стійка, оскільки його підтримує велика частина росіян. На жаль, у Росії, на відміну від Німеччини, не відбулось подолання минулого. І якщо тамтешня громадськість підтримує такі дії, то я побоююсь, що це не віщує нічого доброго.