Дешева нафта: хто виграє в Африці?
21 березня 2016 р.
Нігерія: багата країна по вуха в боргах
За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), у найпотужнішій серед африканських країн економіці щонайменше 80 відсотків усіх експортних надходжень припадають саме на нафту. Завдяки нафтодоларам у цієї країни-члена ОПЕК є можливість фінансувати чимало програм держбюджету. "За нашими очікуваннями, через низькі ціни на нафту нинішній бюджетний дефіцит Нігерії подвоїться", - каже аналітик лондонської економічно-дослідницької фірми BMI Research Франческа Босанг.
Згідно з даними видання Financial Times, цього року дефіцит держбюджету Нігерії складатиме приблизно 15 мільярдів доларів США. Обсяг видатків на програми, що фінансуються за державний кошт, має, на думку аналітиків видання, значно зрости, адже країна намагається протидіяти сповільненню темпів економічного зростання розширенням видаткової частини бюджету. Та внаслідок збільшення сум державного боргу, кредитори здебільшого вимагають вищі відсотки за нові кредити.
Ангола: бракує коштів на дороги, школи та продукти харчування
Згідно зі статистичними даними ООН, лише 2013 року Ангола, що теж є членом ОПЕК, експортувала нафти на суму близько 68 мільярдів доларів США. Після того, як за останні півтора року нафта подешевшала на дві третини, життя багатьох жителів країни істотно погіршилось, адже Анголі доводиться імпортувати більшість продуктів харчування. Внаслідок падіння обсягів нафтових експортних надходжень та через брак валютних резервів країна більше не в змозі імпортувати так багато, як раніше. "Товарів на ринку стає дедалі менше, і це породжує просто шалене зростання цін", - каже про причини кількамісячного високого рівня інфляції економіст Антоніо Панчо.
У деяких регіонах Анголи супермаркети та гуртовики обмежили обсяги продажів - на одного клієнта відпускається мішок рису, пляшка олії та пакет цукру. У такий спосіб влада Анголи запобігає ажіотажному попиту та появі чорного ринку.
Крім того, Ангола оголосила про скорочення бюджету на 25 відсотків. Під ніж потрапили, насамперед, плани з реалізації інфраструктурних проектів, включно з новими дорогами, портами та аеропортами, а також лікарні та школи.
Республіка Конго: зростання державних видатків попри низькі ціни на нафту
Ще до виборів, що відбулися 20 березня, Республіка Конго обрала новий шлях розвитку - уряд країни оголосив про намір збільшити обсяг бюджету на третину. Водночас торік темпи зростання економіки сповільнились до одного відсотка, хоча ще 2014 року економічне зростання складало 6,8 відсотка. Крім того, згідно з даними МВФ, борг Республіки Конго майже подвоївся.
Для Конго нафта теж є найважливішим джерелом доходів. Країна сподівається на збільшення щоденних обсягів видобутку завдяки реалізації нових проектів, а це має збільшити відрахування до бюджету. Водночас Конго планує диверсифікувати власну економіку та збільшити інвестиції в інфраструктуру, лісове господарство та гірничо-видобувний комплекс. Утім, експерти сумніваються у тому, що країна зможе подужати новий бюджет без залучення додаткових кредитів та подальшого зростання держборгу.
Судан та Південний Судан: до низьких цін на нафту додалася також транзитна суперечка
У Судані та Південному Судані, що потерпають від криз, до падіння цін на нафту додалася ще й політична суперечка - всередині 2011 року Південний Судан, де розташована більшість нафтових родовищ, відокремився від Судану. Відтоді країна виплачує Судану, в розпорядженні якого знаходяться нафтопроводи, плату за транзит. А тариф на транспортування складає у перерахунку 22,50 євро за барель, і це без собівартості видобутку. Якщо ціна на нафту опускатиметься нижче 30 доларів за барель, нафтова галузь Південного Судану нестиме значні збитки.
Якщо уряд Судану не дасть себе переконати в необхідності зниження ставки тарифу на транзит, Південний Судан буде змушений зупинити видобуток нафти, заявив міністр нафтової промисловості країни у січні цього року.
Мозамбік: проблеми з інвестиціями у газовий сектор
Вже кілька років Мозамбік переживає економічний злет. Надії на стрімке зростання вселяють і нещодавно розвідані родовища природного газу. Компанії з США та Італії вже оголосили про намір спорудити великі потужності та інфраструктуру для переробки природного газу на скраплений газ та його подальшого транспортування. Але не лише ціна на нафту переживає падіння, те саме стосується й цін на газ.
Тепер панують неабиякі побоювання, що державний бюджет не отримає мільярдних надходжень від видобутку газу. Але експерт з газової та нафтової промисловості Кріс Бреденханн з консалтингової фірми Pricewaterhouse Coopers (PWC) у ПАР, зберігає оптимізм, адже ціни на сировину постійно то зростають, то падають: "Газові та нафтові компанії роблять довготривалі інвестиції. Тож для них не йдеться про те, щоб заробити багато грошей через два-три роки, вони зацікавлені в довготривалому прибутку - тобто йдеться про період від 20 до 30 років", - заявив Бреденханн у розмові з DW.
Зімбабве та Малаві у виграші від дешевої нафти
Утім, падіння цін на нафту становить загрозу далеко не для всіх африканських країн. У тих країнах, які самі не видобувають нафти та не мають виходу до моря, бензин вкрай дорогий через високі витрати на транспортування. Так, Малаві та Зімбабве належать до клубу африканських країн з найвищими цінами на пальне. Внаслідок здешевлення нафти вартість пального у Малаві скоротилася впродовж минулих двох років на добру чверть.
Нещодавно очільниця відповідального за енергетику відомства Зімбабве Глоріа Магомбо оголосила, що незабаром ціни на пальне знову впадуть. Наприкінці лютого літр бензину коштував 1,24 долари США, а літр дизпалива 1 долар США. "У Зімбабве дуже багато дизпалива йде на генерацію струму", - каже Бреденганн з PWC. "Коли ціна низька, люди мають більше грошей, адже витрати на струм та транспорт скорочуються. Це сприяє інвестиціям та пожвавлює економічне зростання", - резюмує він.