Джемілєв: Україна не повинна годувати окупантів у Криму

20 вересня на трьох українських пунктах пропуску на кордоні з анексованим Росією Кримом громадські активісти заблокували траси для проїзду вантажівок. Близько 100 фур з товарами, які пройшли митний контроль, не можуть виїхати з України. Які вимоги до влади України й анексованого Криму висувають кримські татари - ініціатори блокади - в інтерв'ю з одним з їхніх лідерів Мустафою Джемілєвим.

Він прибув на акцію протесту разом з головою Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим. DW зустрілась із Джемілєвим на українському пункті пропуску через Чаплинку, в Херсонській області, 20 вересня.

DW: Чому кримські татари наважились на блокаду вантажних перевезень до Криму?

Мустафа Джемілєв: Кримські татари проти того, щоб українські продукти харчування та інші товари вільно завозилися на територію Криму. Меджліс наполягає на тому, що Україна не може і далі дозволяти перевезення вантажів, які здійснюються на основі закону про вільну економічну зону "Крим", ухваленого у вересні минулого року.

Парадокс у тому, що ось ці водії (на пункті пропуску Чаплинка на момент інтерв'ю зібралося близько 100 вантажівок. - Ред.) не порушують закон України. Але товари, які вони завозять на півострів, потрапляють прямо в руки окупантів, прямо в гарнізони російських військ у Криму.

У нас є дані, що частину українських товарів переправляють через Керченську протоку, і вони потрапляють у внутрішні області Росії. Увесь цей "бізнес-процес" побудовано на хабарах. Ми вивчали всю схему: фірми-перевізники офіційно сплачують за кожну фуру близько 90 євро, а, окрім того, ще у три-чотири рази більше платять неофіційно різним українським службам. Тобто, наша блокада спрямована не тільки на те, щоб Україна не годувала окупантів, але й проти всіх корупційних схем, які з'явились навколо цієї "брудної торгівлі".

Але ваші дії не зовсім законні, якщо вантажні перевезення ще не заборонено, митниця всім водіям дала дозвіл, а будь-яка фірма-постачальник може подати на вас до суду?

Не може держава забезпечувати продуктами територію, яку у неї відібрали насильницьким шляхом. Фірмам я можу відповісти, що в інтересах національної безпеки та територіальної цілісності України ми беремо всю відповідальність на себе. Наші дії не можна назвати протизаконними, якщо згадати, яким чином відбулася анексія Криму.

Чого ви домагаєтесь блокадою вантажних перевезень?

У першу чергу, ми хочемо, щоб окупанти пішли з нашої території. Я, звичайно, не розраховую, що вони зроблять це одразу. Ми знаємо, що утримування Криму в такому депресивному стані, як зараз, щорічно коштує і буде коштувати РФ три-чотири мільярди доларів. Ми хочемо, щоб коштувало ще більше, оскільки постачати продукти та інші товари повітрям чи морем до Криму набагато дорожче.

Від влади Росії та Криму ми вимагаємо негайного звільнення всіх українських політв'язнів у Москві та Сімферополі, розслідування фактів убивств та викрадень наших громадян в Криму. За нашими даними, це вже 22 людини. Ми вимагаємо відновлення всіх демократичних свобод на півострові, повернення розграбованого в ході анексії майна близько 40 000 українських підприємств.

Від Києва ми вимагаємо скасування закону про вільну економічну зону "Крим", тобто, автоматичної заборони на всі вантажні перевезення. Україна повинна на Чонгарі, в Чаплинці, Каланчаку (три українські пункти пропуску до Криму в Херсонській області - Ред.) зробити справжній кордон, де здійснюється справжній контроль і за вантажами, і за людьми. А взагалі в прикордонній зоні потрібно організувати продуктові хаби, щоб мешканці Криму купували українські товари в Україні.

Спершу Меджліс говорив про дводенну блокаду, тепер ви маєте намір стояти далі. Чому?

Ми готові і на місяць, і на півроку. Окрім транспортної блокади Криму, ми збираємося ще наполягати на відключенні електропостачання Криму, на скасуванні угоди про постачання електроенергії в окупований Донбас і Крим між Україною та Росією. Росія постачає електроенергію на Донбас, а у відповідь Україна забезпечує Крим. На наш погляд, це суперечить нашим державним інтересам.

Але ж в Криму залишились кримські татари та інші громадяни України? Хіба їм не потрібно світло, продукти?

Рішення про економічну блокаду Криму є рішенням нашого Меджлісу. Наші люди, які залишились на півострові, розповіли нам, що готові терпіти без продуктів, готові сидіти у темряві. І так готові робити не тільки кримські татари, але і українці, і росіяни, які зберегли свої українські паспорти. Усе заради того, щоб окупанти пішли, оскільки у них немає перспектив у Криму без України. Нема і не буде.

Чому раніше ви не вживали заходів щодо економічної блокади Криму?

Ми неодноразово заявляли пресі про свою незгоду із законом про вільну економічну зону "Крим". Ми попросили владу не приймати цей закон. Очевидно, слів було мало. Ми зрозуміли, що потрібні якісь заходи, ось ми їх і вжили. Нас підтримали майже всі політичні організації за виключенням тих, які зацікавлені в заробітках на цій брудній торгівлі. На кордоні Херсонської області цими днями зібралося не менше 500 активістів з різних міст країни (на акції протесту зібралися представники самооборони Майдану з Запоріжжя, Херсона, Одеси, а також члени "Правого сектора". - Ред). Ми не ставили завдання зібрати більше. Але можна зібрати тисячі. Адже те, що тут відбувається, вкрай обурює.