Диплом і його можливості

Симптоми: вулиці здаються картинками з фільмів у 3D. Діалог з касиркою в супермаркеті - рятівною соломинкою в океані мовчання. Півгодини за кавою з друзями – апофеозом світського життя… Діагноз: остання стадія написання дипломної роботи. Але не бійтеся: кілька місяців за письмовим столом можна провести не лише без мук, а й із задоволенням та користю – для майбутньої кар’єри та особистісного розвитку.

Вибір теми: пристрасті й стратегія

"Ваша" тема – це коли ви просто шаленієте від бажання її досліджувати. Пам'ятайте: вам доведеться провести наодинці з нею кілька довгих місяців", - застерігає викладач Вищої школи медіадизайну MD.H в Мюнхені Саскія-Валеска Брукнер. Як правило – від чотирьох до шести. Вона радить своїм студентам подумки жонглювати різними варіантами від початку навчання. Швидше за все, до теми, з якою ви носилися на першому курсі, ви охолонете. Зате ваш генератор ідей почне працювати на повну потужність, говорить викладач. Так, один її колишній студент почав з іміджу красуні-королеви Йорданії Ранії, а дипломну роботу написав на тему стереотипів про населення арабських країн у німецьких ЗМІ.

Правильно обрана тема дозволяє продемонструвати свої переваги. Це може бути досвід роботи у певній сфері, який відкрив вам очі на актуальну проблему. Або ж знання іноземних мов і, відповідно доступ до іншомовних джерел. А ще навички спілкування, які дозволяють брати чудові інтерв’ю для емпіричних досліджень.

У студентів з України та інших країн у Німеччині є особливий козир – міжнародний досвід, переконані викладачі. Користуючись ним, можна написати оригінальну дипломну роботу, яка ґрунтується на порівняльному аналізі. Можна навіть стати Колумбом у своїй галузі, вважає експерт з міжкультурної комунікації Гільдесгаймського університету Ольга Ґрауманн. "В іноземних студентів є усі необхідні передумови: знання мов, досвід перебування в іншій країні та свіжий погляд, що дуже важливо для розвитку будь-якої наукової сфери", - впевнена вона.

П'ятдесят сторінок з прицілом на успіх

У прагматиків і практиків, які прагнуть конкретних змін та хочуть досліджувати механізми роботи реальних підприємств і галузей, у Німеччині є особливі можливості. Концерни, наприклад, BASF, Bosch, Daimler, Siemens, а також середні фірми пропонують студентам писати "дипломи" прямо у них. Перелік тем, які цікавлять керівництво компаній, викладені на корпоративних сайтах. Скажімо, Siemens пропонує студентам заглибитися у хащі інновацій - від електродвигунів до маркетингових технологій у соцмережах. А портал Bosch видає майже двісті тем – від фотовольтаїки й управління персоналом - до оптимізації виробничої логістики.

Саме в цій галузі пише свою роботу Кристіан Гоффнер. Основне питання його дослідження: як рівномірно завантажити складальні лінії. Студент розробляє концепцію, яка згодом буде втілена у системі SAP для технологів виробництва. "Тема мало вивчена, досі з цього приводу не з'являлося практично жодних наукових статей, – пояснює Гоффнер. – Мені пощастило опинитися серед експертів". За словами студента, його начальник виділяє йому по дві години на тиждень та ще й знаходить час для листування з науковим керівником з університету.

Після завершення дипломної роботи студент мріє залишитися працювати на Bosch, а це не так вже й просто. "Я вже подав резюме на програму для молодих керівників – Junior Managers Program. Сподіваюся, візьмуть!" - мріє майбутній дипломований фахівець.

Від кожного по дослідженню

Обсяги дипломної роботи в Німеччині залежать від спеціальності та вищого навчального закладу.. Наприклад, в університеті Майнца від студентів-економістів бакалаврату вимагають до 30 сторінок тексту, а магістратури – близько п'ятдесяти. А студентам-політологам кафедри міжнародної та європейської політики університету в Бамберзі доводиться виконувати майже вдвічі більше. Крім того, майбутні магістри повинні продемонструвати глибший науковий пошук, ніж студенти бакалаврських програм. У більшості вищих навчальних закладів від них очікують проведення емпіричного дослідження на тему, яка є релевантною з наукової чи практичної точки зору.

"Важливо від початку вирішити, яким у вашій роботі буде співвідношення теорії та емпірики, - пояснює викладач університету Томас Ґеринґ. – Ч и прагнете ви за допомогою свого дослідження підтвердити чи спростувати теорію, що вже існує? А може, ви замислили вибудувати нову теорію на основі "кейсів"? Це класичний варіант - "заточити" теоретичну базу під власне дослідження, щоб отримати цікаві та неочікувані результати".

Можна й без захисту

Захист дипломної роботи не завжди входить до обов'язкової програми випускників. А деякі вищі навчальні заклади навпаки, крім "дипломної" та її захисту, вимагають ще й наукову статтю про результати дослідницької діяльності.

Тим, кого очікує усний захист, корисно знати, що він триває від 30 до 90 хвилин і складається з виступу та дискусії з науковими керівниками й іншими присутніми. Кожен студент має право заздалегідь вирішити, чи згоден він на присутність на захисті глядачів. Студенти міжнародних програм також можуть обрати мову захисту та дипломної роботи – як правило, німецьку або англійську.

Оцінка за дипломну роботу, щоправда, залежить не лише від того, скільки поту і крові ви у неї вклали. На факультетах математики та інформатики у Німеччині зазвичай ставлять високі бали. А студент юрфаку може вважати себе генієм, якщо отримав "трійку". За статистикою, лише 0,2 відсотка юристів одержують на захисті найвищу оцінку, лише три відсотки можуть радіти від оцінки "добре". Але вже сам факт виходу на фінішну пряму навчання – достатній привід, щоб пишатися. Головне – не оцінка за роботу, вважають німецькі викладачі. Необхідно стати справжнім експертом у своїй темі, тоді ваші співрозмовники, наукові керівники, а також майбутні начальники, обов'язково гідно вас оцінять.