Доленосні події 2017: порядок денний ЄС

Січень

На початку січня Верховний суд у Лондоні вирішуватиме, чи має і, якщо так, то як саме британський парламент бути залучений до прийняття урядом Великобританії рішень щодо виходу країни з Євросоюзу. Після цього буде зрозуміло, наскільки багато чи мало простору для прийняття рішень матиме прем'єрка країни Тереза Мей під час процесу Brexit.

20 січня Дональд Трамп має заступити на посаду президента США. Своєю політикою мільярдерів він може поставити під питання усю світову політику, яка існувала до цього. Критики майбутнього президента побоюються, що його брак досвіду роботи на найвищих політичних посадах і його потяг до "каламучення води" може призвести до появи нових проблем у сфері глобальної безпеки. На позитивні сюрпризи сподіваються лише його прибічники.

Лютий

Глави держав та урядів 27 країн-членів ЄС (без Великобританії) зустрічаються на позачерговому саміті на Мальті, аби обговорити майбутнє Євросоюзу після виходу з нього Великобританії. Ентузіазму та палких ідей поки що бракує. Все вказує на рішучий курс під гаслом: "Так тримати". Хіба що страх перед розпадом Євросоюзу змусить німецьку канцлерку Анґелу Меркель вирватися вперед. Утім, їй бракуватиме союзників: глави урядів Нідерландів та Італії й французький президент на цей момент "кульгаві качки".

Березень

Усередині березня нідерландці обиратимуть новий парламент. Згідно з нинішніми опитуваннями, правопопулістська та євроскептична партія Герта Вілдерса може сформувати найбільшу фракцію. Ця політична сила зокрема бореться проти ісламу та імміграції до Європи. Кумир Вілдерса - російський президент Володимир Путін. Утім, навіть у разі перемоги на виборах, Вілдерсу, швидше за все, знадобиться підтримка щонайменше двох інших політсил, аби сформувати уряд. Імовірність того, що якась партія піде на союз із правими популістами, дуже низька. Але процес формування нового уряду після виборів обіцяє в будь-якому разі бути важким.

25 березня у Римі мають відбутися урочистості з нагоди 60-ї річниці підписання угод, на основі яких було створено Євросоюз. Святкування мають надіслати меседж упевненості та надії, але звідки має взятися оптимізм, поки що не знає ніхто.

Приблизно в той самий час британська прем'єрка Тереза Мей має формально запустити процес виходу країни з ЄС за статтею 50 Лісабонської угоди. Brexit - поки що найбільший тест на виживання для Євросоюзу. Щоправда, вже сьогодні очевидно, що прибічники виходу Великобританії з ЄС серйозно недооцінили негативні наслідки та труднощі процесу для своєї країни. Євросоюз решти 27 членів формально визначив перебіг процедури. Чи вдасться впродовж наступних півтора року завершити перемовини і яким саме буде результат, питання поки що абсолютно відкрите. Дехто вважає, що Brexit застрягне в юридичному та бюрократичному болоті.

Квітень

Наприкінці квітня французькі громадяни прийдуть на виборчі дільниці, аби визначити ім'я наступного президента країни. Поки що все виглядає на те, що одним туром не обійдеться і в другий етап перегонів вийдуть кандидат від консервативних "Республіканців" Франсуа Фійон та лідерка правопопулістського "Національного фронту" Марін Ле Пен. Спроби побороти популістів з боку кандидата від правлячих соціалістів, а також незалежного претендента на посаду, екс-міністра економіки Еммануеля Макрона, як вважають, шансів на успіх не мають. Другий тур виборів має відбутися, згідно з правилами, через два тижні після першого.

Травень

День імовірного другого туру президентський виборів у Франції припадає на 7 травня. Очікується, що кандидат від консерваторів із великим відривом переможе популістку Ле Пен. Ставку в своїй кампанії Франсуа Фійон робить на соціально-консервативні цінності, розхвалює патріотизм та наголошує на ролі родини. Але є одне "але": у ЄС у багатьох викликає занепокоєння його захоплення Володимиром Путіним. Крім цього, негативні наслідки під час голосування можуть мати і його відверті слова про прихильність жорстким реформам в економіці "а ля Тетчер". Якщо французи зрештою все ж віддадуть перевагу Марін Ле Пен та її правому популізму, ЄС залишиться рахувати дні. Вихід з Євросоюзу другої за економічною потужністю країни та історичного партнера Німеччини буде нездоланним випробуванням.

Червень

На червень в Італії можуть бути призначені дострокові парламентські вибори , хоча поки що це невідомо. Причина - поразка екс-глави уряду Маттео Ренці на референдумі щодо реформи конституції в грудні 2016 року. Відтоді на чолі країни перебуває перехідний уряд. Згідно з опитуваннями, проведеними наприкінці минулого року, на перших місцях - популістський рух екс-коміка Беппе Грілло. Він немає жодного досвіду урядування, робить ставку на євроскептицизм та базову демократію із залученням громадян до багатьох рішень. До речі, ця політсила нещодавно стала жертвою перших корупційний скандалів. Тож до літа думка італійців про цю партію може змінитися. Водночас великий державний борг, який нависає над країною, і досі становить суттєву загрозу стабільності Єврозони, а політична нестабільність може загрожувати також і долі всього ЄС.

Вересень

Першою великою подією після літніх канікул мають стати вибори до німецького Бундестагу. Поки що все схоже на те, що Анґела Меркель має всі шанси залишитися канцлеркою - але на чолі якої саме коаліції? Однозначну відповідь на це запитання нині дати не може ніхто. Те, що велику роль при цьому відіграватиме правопопулістська "Альтернатива для Німеччини", яка має всі шанси здобути суттєві результати на виборах, вважається малоймовірним. На німецьку федеральну канцлерку тим часом багато хто вже дивиться як на рятівницю не лише Європи, але й всього Заходу. Від демократичної стабільності та економічної потужності Німеччини залежить багато що. Меркель як якор у небезпечному світі - очікування щодо неї стають дедалі більшими.

Що ще має відбутися 2017 року?

Кризу біженців ще досі не подолано. Впродовж року мають бути прийняті хоч якісь рішення щодо її розв'язання, які б запрацювали.

Війна в Сирії триватиме. Увесь близькосхідний регіон через це й надалі залишатиметься нестабільним.

Відносини між Туреччиною та ЄС, радше за все, ставатимуть дедалі напруженішими.

Греція залишатиметься під пильним контролем виконання нею програми з подолання наслідків фінансової кризи. Швидше за все в країні відбудуться нові вибори, на яких перемогу пророкують консерваторам.

На світ чекають нові теракти, скоєні чи то за вказівкою "Ісламською держави", чи то нападниками-одинаками.

Володимир Путін залишатиметься небезпечним: він підтримуватиме популістів на Заході, намагатиметься впливати на вибори за допомогою кібератак та дестабілізувати Захід.

Внаслідок Brexit відносини між Брюсселем та Лондоном погіршаться.

Від американського майбутнього президента Дональда Трампа варто очікувати сюрпризів, які можуть мати серйозні глобальні наслідки.

Де позитив?

Сподіваймося на приємні сюрпризи, передбачити які ми жодним чином не можемо!