Донецьк: життя під гуркіт "Градів"
16 січня 2015 р.Важку артилерію чутно і вдень, і вночі. Відносне затишшя в Донецьку тривало кілька тижнів, починаючи від 9 грудня. Обидві сторони заявляли про готовність припинити бойові дії з огляду на мінські домовленості. Але 4 січня ситуація знову загострилась. В останні дні жителі Донецька вибухи та стрілянину чують цілодобово.
"Це просто жах, як сильно гримить. Школа двигтить, стіни, вікна, лампи дрижать. Перелякані батьки бігають до школи, забирають дітей з уроків", - розповідає в розмові з DW вчителька, яка попросила не вказувати її ім’я. Лінія вогню проходить недалеко від школи, де працює жінка.
За подібних обставин працює й чимало інших шкіл Донецька."Ніхто на це жодним чином не реагує, нікому до нас нема справи. Адже в Донецьку є і міський відділ освіти, і районні відділи, є навіть так званий міністр освіти "ДНР". Але всі мовчать. Жодних наказів з припинення навчання не надходить", - зазначає вчителька.
За словами жінки, в школі хоча б є більш-менш надійне бомбосховище. "Переховуватись у багатоповерхових будинках неподалік від бойових дій ще небезпечніше", - каже вчителька.
"Кінця й краю не видно"
Виживати в буквальному сенсі цього слова доводиться не лише в зв'язку з постійними обстрілами, але й через брак засобів для існування. Вчителька з донецької школи скаржиться, що з листопада взагалі не отримує грошей. За її словами, в подібній ситуації опинилась значна частина людей, яка перебувають на підконтрольній "ДНР" території. Час від часу люди отримують якусь "матеріальну допомогу" у розмірі тисячі гривень, або виживають за рахунок гуманітарних пайків.
Також пенсіонерка Світлана скаржиться на безгрошів'я. "Діти втратили роботу, я віднесла все золото в ломбард, щоб ми якось разом вижили", - розповіла DW жінка.
Але проблема відсутності грошей і тотального безробіття тьмяніють на тлі того, що загроза життю в останні дні стала постійною. "Я сподівалася, що кривавий серпень, який ми пережили в Донецьку, вже не повернеться. Але все по-новому, і кінця й краю цьому жаху не видно", - у розпачі каже Світлана.
Якщо в центрі міста поки що немає масштабних руйнувань і нормально функціонує транспорт та комунальна система, то прифронтові райони Донецька, за її словами, перетворилися на "мертву зону". Там через обстріли постійні проблеми з водою, газом і світлом.
"На свій страх і ризик"
"Вчора один із снарядів залетів в наш будинок, пробив дах і стіну. Вся сім’я в цей час була в домі. Я не знаю, яке диво нас врятувало", - розповів DW Борис, який живе в мікрорайоні "Октябрьский". Зовсім неподалік зруйнований донецький аеропорт, де зараз тривають найжорсткіші бої між бойовиками "ДНР" та українськими військовими. Борис каже, що в "ДНР" йому пропонували перебратися в гуртожиток поближче до центру міста. Але там, за його словами, не було навіть мінімальних умов, тому сім’я вирішила переховуватися у власному будинку "на свій страх та ризик".
Міжнародна спільнота закликає супротивні сторони нарешті припинити збройне протистояння й сісти за стіл переговорів. Самі ж донеччани вже втомилися гадати, хто, куди і навіщо направляє свої снаряди. "Спочатку ополченці б’ють в бік української армії, потім звідти летять снаряди у відповідь. От я й гадаю, а в чому власне сенс такого жбурляння снарядами. Це ж може тривати ще довго", - каже DW донеччанин Михайло.
Чоловік нещодавно перебрався до Маріуполя, портового міста, що підконтрольне українській владі. Його діти, однак, і надалі працюють у Донецьку і, очевидно, не матимуть можливості виїхати найближчим часом із зони бойових дій. Штаб АТО запровадив пропускний режим на блокпостах - спочатку з 11 січня, потім початок дії такого режиму було перенесено на 21 січня. На сторінці АТО у соцмережі Facebook детально змальовано порядок отримання перепусток для всіх, хто в'їжджає в зону бойових дій або залишає її. Мета нововведення - зупинити потік диверсантів і контрабандної зброї з території, яка не контролюється Україною.
Поки в штабі розмірковують, як організувати пропускний режим, на блокпостах військові час від часу вже перекривають транспортний рух. "Крім того, коли "Гради" летять в різні сторони, ніхто не дасть гарантію, що ракета знову не потрапить в черговий автобус з людьми", - каже Михайло. На його думку, жодна із сторін не готова до компромісу та поступок. А це значить, не приховує свого розпачу чоловік, що жахлива трагедія, яка сталась під Волновахою, знову може повторитись.