Дорога ціна війни в Іраку

США були добре підготованими до війни. «Операція звільнення Іраку» протривала майже шість тижнів, коли Джордж Буш першого травня 2003-го року оголосив про завершення війни. Тоді було взято Багдад і повалено режим Саддама Хусейна.

Однак американці були значно менше готовими до повоєнних реалій. Після шоку та трепету почалася анархія. Вандали сплюндрували археологічний музей у Багдаді. Країну розривало на шматки протистояння  на релігійному та етнічному ґрунті. Політолог з Ерфурта Дітмар Герц описує ситуацію після захоплення Іраку так: „Розпустили армію. Заборонили партію Баас, усунули від влади старих функціонерів, навіть відносно низького рангу, тобто вилучили старе владне ядро держави. Після цього потрібен був довгий процес відбудови“.

Спустошливі наслідки

Наслідки стали для Іраку спустошливими, а для США – дорогими. Понад сто тисяч іракців пішли з життя внаслідок боїв або терактів. Майже два мільйони стали вигнанцями. Операція, що тривала майже дев'ять років, коштувала американській скарбниці більше трильйона доларів. Майже чотири з половиною тисячі солдатів полягли в Іраку. Ті вояки, котрі вижили, після повернення додому повинні долати пережиті жахіття, але багато хто програє у цій боротьбі. За даними американської спілки ветеранів, у середньому щороку приблизно шість тисяч колишніх вояків накладають на себе руки. Тобто щодня добровільно йдуть з життя більше 16-ти ветеранів.

Американські військові були добре підготованими до ситуації прямого бою з солдатами противника, але не до асиметричного ведення війни з боку іракських повстанців. Їм довелося воювати за умов, коли ворог не носить уніформу, а здійснює неочікувані бомбові напади та партизанські атаки. Які реакції така тактика противника викликала в американських солдатів, добре відомо. Вкотре виник значний резонанс, коли в середині  грудня репортер New York Times  зробив сенсаційне відкриття. Він знайшов протоколи допитів у зв'язку з різаниною у Хадіті. 2005 року американські солдати у цьому маленькому місті, розташованому за 240 кілометрів від Багдада, убили 24 мирних жителів, а потім намагалися приховати цей факт. Як випливає з документів, убивства цивільних, були непоодинокими. Таку практику солдатів можна звести до формули „спершу стріляти, потім питати“.

Приватизація війни

Певну роль у брутальності війни в Іраку відіграло й перекладення військових завдань на приватні фірми. На замовлення американського уряду в країні діяла низка приватних компаній у сфері безпеки, найвідоміша з яких „Blackwater“. Дітмар Герц відзначає, що ці приватні бійці на відміну від регулярних військ не підлягали жорсткій дисципліні та юрисдикції військового трибуналу. „Вони могли діяти набагато брутальніше, робити значно більше, наприклад, те, що американським солдатам було заборонено, або за що вони б наражалися на санкції в середині власної системи“ - каже німецький політолог. У часи загострення спалаху насильства в Іраку наприкінці грудня 2006 року  Герц провів чотири тижні в Іраку. Незадовго до того, на початку листопада 2006-го, тодішній президент Буш назвав колишнього шефа ЦРУ Роберта Гейтса наступником міністра оборони Дональда Рамсфельда. Ще раніше під час слухань в американському конгресі Гейтc, відповідаючи на запитання, чи американці виграють в Іраку, чітко сказав «ні».

Хибна війна

До наслідків, спричинених  війною в Іраку, можна зарахувати і подовження війни в Афганістані. Саме це мав на увазі президент США Барак Обама, коли під час виборчої кампанії 2008 закидав адміністрації Буша ведення «хибної війни». Замість того щоб сконцентрувати зусилля на звільненні Афганістану, було інвестовано забагато ресурсів у війну в Іраку, аргументував Обама. 

Приблизно півтисячоліття до нашої ери грецький філософ Геракліт сказав фразу «Війна – батько всього». Іракська війна втратила своїх батьків. Американський президент Барак Обама, коли був сенатором 2002-го року, називав її «дурною війною». Навіть Джордж Буш на початку 2008 року у телевізійному інтерв'ю висловив певні сумніви в її осмисленості. Незадовго до завершення свого президентства він визнав, що жалкує про початок війни на підставі хибної інформації спецслужб.

Автор: Матіас фон Гайн, Наталя Неділько
Редактор: Дмитро Каневський