«Доступне житло»?

Ідея на перший погляд приваблива: людям, які стоять у квартирній черзі, пропонується у визначених банках на пільгових умовах кредит для придбання нерухомості зі списку недобудов. Відсоткова ставка не повинна перевищувати 16%.  Пізніше держава компенсує 13% і лише 3% українці повинні будуть сплатити самостійно. Таку програму «Доступне житло» президент Віктор Янукович зробив пріоритетною у своїх цьогорічних соціальних ініціативах. Міжвідомча комісія міністерства регіонального розвитку та будівництва вже визначила й перелік перших 542 квартир, які пропонуватимуться на умовах «здешевленої іпотеки».

Однак, як з'ясувалося, комерційні банки чомусь не поспішають підтримувати ініціативу державного лідера. Поки що до неї приєднався лише державний «Ощадбанк». «Розрив проценту по кредиту між тим, який є на ринку і тим, який пропонує уряд шалений, - пояснив у розмові з Deutsche Welle президент Союзу спеціалістів з нерухомості України Олександр Рубанов. - Зараз банки пропонують кредитувати під 23% річних у гривні, а уряд пропонує під 16%. Жодному банку це не вигідно, адже немає гарантії, що держава компенсує відсоток і люди зможуть платити».

Недоступно й невигідно

Ще один бар'єр, на думку Рубанова, полягає в тому, що громадяни відразу самостійно мають заплатити 25% вартості квартири. Враховуючи такі нюанси, на думку експерта, скористатися запропонованою програмою зможуть тільки одиниці. «Ті хто стоять у квартирних чергах – це 80% люди малозабезпечені. Грошей на перший внесок і обслуговування навіть здешевленої іпотеки у них не має», - впевнений Рубанов.

За офіційними даними, зараз в Україні стоять на квартирній черзі один мільйон 139 тисяч осіб. Програма «Доступне житло» розрахована на 30 тисяч громадян. Найбільше «черговиків» нині у Києві – 166 тисяч. Рубанов вважає програму «Доступне житло» сприятливим полем для корупції тих чиновників, які опікуватимуться проектом. У Мінрегіонбуді натомість запевняють, що все буде чесно.

Але не лише комерційні банки ігнорують проект. Також забудовники не поспішають заявляти про свої наміри щодо участі в урядовій програмі. Столичні будівельні компанії наголошують, що їм невигідно «грати в державні ігри», адже квадратний метр житла за цією державною програмою не повинен перевищувати для Києва семи тисяч гривень. «Це навіть нижче собівартості. Тут щодня зростають ціни на землевідведення, підключення мереж, погодження, зростають хабарі. Ми на такому будівництві нічого не заробимо», - зауважив менеджер однієї з київських будівельних фірм на умовах анонімності. 

Проект чи прожект?

У регіонах, де зосереджена більша частина довгобудів, трохи інша ситуація. Експерти справді не виключають, що саме ця програма, можливо, оживить ринок тамтешньої нерухомості. «Недобудови потребують фінансування і  можливо хоч ця програма їх реанімує», - припускає член Асоціації правників України Олександр Жигалін, який спеціалізується на питаннях нерухомості. На даний момент на участь у програмі «Доступне житло» подали заявки забудовники з шести регіонів: з Криму, Волинської Запорізької, Полтавської, Сумської  та Чернівецької областей. За даним Мінрегіонбуду, ступінь готовності житла у пропонованих будинках різниться від 90% до 12% в окремих регіонах.

Чи може хтось гарантувати, що будинок добудують? Чи не залише держава врешті-решт напризволяще тих, хто оформить кредит? Експерти зазначають, що українці вже мали досвід участі в державних програм з нерухомості, зокрема, в програмі «Молодіжне будівництво» та «Власний дім» і тепер не особливо довіряють подібним проектам. Експерт з нерухомості Олександр Жигалін застерігає, що й цей запропонований проект може обернутися проблемами для позичальників. «Люди залишалися сам на сам зі своїми фінансовими зобов’язаннями, хоча їм теж обіцяли в цих проектах компенсувати відсоткову ставку. Ризик може бути і зараз. Сьогодні ви платите 3%, а завтра влада передумає і ви самі платитимете всі 16%», - наголошує Жигалін.

Такі побоювання розділяє й президент Союзу спеціалістів з нерухомості України Олександр Рубанов. За його словами, після виборів всі соціальні ініціативи можуть фінансуватися за остатковим принципом. «На цей рік гроші знайшли. Потім конфігурація Верховної Ради зміниться, і влада взагалі відмовиться від цієї програми, а люди фінансуватимуть довгобуди з власної кишені», - каже Рубанов.