Справа Сноудена

31 липня виповнюється рік з моменту, відколи колишній співробітник Агентства національної безпеки (АНБ) США Едвард Сноуден, який розкрив правду про те, як американські спецслужби відстежували комунікацію мільйонів громадян та прослуховували політичних лідерів інших країн, отримав дозвіл на тимчасове перебування в Росії. За цей рік захоплення росіян Сноуденом, як героєм, який не побоявся кинути виклик спецслужбам США, змінилося майже повною байдужістю, зауважують аналітики.

Зустрічі й визнання

Після історії з наданням Едварду Сноудену тимчасового притулку в Росії, яка активно обговорювалася в пресі в липні 2013 року, ім'я викривача на кілька місяців зникло з передовиць ЗМІ. Але восени сталася подія, яка змусила знову заговорити про колишнього співробітника АНБ: 10 жовтня 2013 року в Москву прилітав батько Едварда Сноудена.

У жовтні точилися активні дискусії довкола персони Сноудена. Так, тоді стало відомо, що він влаштувався на роботу і буде займатися підтримкою потужного російського сайту. У цей же день Сноуден зустрівся в Москві з депутатом німецького Бундестагу Гансом-Кристіаном Штребеле і передав через нього лист німецькому урядові, парламенту та генпрокуратурі.

Наступна поява імені екс-співробітника АНБ США у ЗМІ сталася в середині грудня в той момент, коли британська газета The Guardian, а слідом за нею глядачі телеканалу Euronews визнали Сноудена "Людиною року-2013". У Росії такого визнання він не отримав. Більше того, в цей час на перший план вийшла тема конфлікту в Україні, а Едвард Сноуден опинився в тіні подій у Києві.

Конспірологічний слід

Знову про нього згадали в середині весни. 17 квітня 2014 року Сноуден задав відео-запитання під час "Прямої лінії" з президентом Росії Володимиром Путіним. Він спитав президента, чи правда, що в Росії також здійснюється перехоплення, аналіз та обробка особистої переписки та переговорів мільйонів громадян і чи виправдане, на думку Путіна, таке втручання в життя людей.

Після цього любителі конспірологічних теорій знову заговорили про те, що Сноуден був агентом і російської розвідки. Схожі припущення висловлювалися й раніше, але в інтерв’ю журналу The New Yorker у січні 2014 року викривач спецслужб США висловив упевненість, що американці не повірять у такі абсурдні версії.

Наступного разу російські ЗМІ звернули увагу на Едварда Сноудена 29 травня, коли інформаційні агентства розтиражували заяви адвоката Анатолія Кучерени про те, що Сноуден має намір просити російську владу про продовження терміну його перебування в Росії.

Низький інтерес

Тим не менше інтерес в російському суспільстві до особи Едварда Сноудена залишається дуже низьким. Як повідомила в інтерв’ю DW керівниця відділу соціально-політичних досліджень "Левада-центру" Наталія Зоркая, нині увага громадськості настільки прикута до подій, що розгортаються в Україні, що про Сноудена "напевно вже ніхто й не пам’ятає".

Власне й рік тому, коли за словами Зоркої, коли історія Сноудена вирізнялася з-поміж інших, вона змогла зацікавити лише частину росіян. Експерт пояснила це особливістю менталітету громадян Росії, які традиційно мало цікавляться політикою. При цьому, за словами соціологині, єдиної думки про те, чи вважати Сноудена героєм чи зрадником, у російському суспільстві не склалося досі.

Революціонер чи маріонетка?

Один з учасників зустрічі з Едвардом Сноуденом, яка відбулася 12 липня 2013 року в транзитній зоні московського аеропорту "Шереметьєво", глава московського бюро міжнародної правозахисної організації Amnesty International Сергій Нікітін погодився з тим, що російське суспільство поставилося до історії Сноудена байдуже. Утім, на думку самого правозахисника, вчинок колишнього співробітника АНБ можна порівняти з революцією.

При цьому, продовжив Нікітін, російська влада явно скористалася викриттями Сноудена у своїх цілях. Зокрема, як відзначив правозахисник, було змінене законодавство, яке стосується регулювання інтернету. Нікітін вважає, що недопустимо виправдовувати свободу обмеження думки тим, що іноземні спецслужби можуть нею скористатися у своїх цілях.

Не більше, ніж політичний біженець

На думку директора Сахаровського центру, історика Сергія Лукашевського, російська влада в цілому та російський президент зокрема "ніколи не були прихильниками справжньої відкритості", тобто не були прихильниками Едварда Сноудена. Таким чином, надавши Сноудену політичний притулок, російська влада скористалася ним як "розмінною монетою" у своєму протистоянні із США.

Якщо за рік, що пройшов з моменту надання Сноудену політичного притулку, в Росії для когось щось і змінилося, то це для самого колишнього співробітника спецслужб США, переконаний Лукашевський. "Раніше здавалося, що це певний тренд, і справа Сноудена буде продовжена. Тепер стало очевидно, що це глухий кут, оскільки Сноуден був змушений шукати притулку в країні, в якій не поділяють заявлені ним цінності", - повідомив історик в інтерв’ю DW.

Висвітлення історії Едварда Сноудена в російських медіа, за словами експерта, повністю вкладається в картину протистояння Росії Сполученим Штатам, використовуючи будь-які засоби. Це пояснює, наприклад, і виникнення питання Сноудена під час прямої лінії з президентом Путіним. Таким чином, підсумував Лукашевський, Едварда Сноудена не можна вважати ні героєм, ні зрадником, а просто "політичним біженцем".