Економічні програми
31 жовтня 2012 р.
Журналісти DW проаналізували програмні заяви обох кандидатів у президенти США в трьох важливих соціально-економічних сферах, аби пояснити, в чому полягають концептуальні відмінності між Бараком Обамою та Мітом Ромні.
ПОДАТКИ
Обама планує підвищити податки на домашні господарства із річним прибутком понад 250 тисяч доларів, а також на фізичних осіб із прибутком понад 200 тисяч доларів. Для цього він пропонує підвищити максимальну ставку податку на прибуток із 35 до 39,4 відсотка. Такі зміни торкнуться забезпеченої частини населення. Водночас вони би дозволили втримати нинішній рівень оподаткування для усіх інших жителів країни.
«План Обами збереже статус-кво для більшості американців і лише трохи підвищить податки для тих, хто має високий дохід», - вважає професор політології Массачусетського технологічного інституту в Кембриджі Андреа Луїз Кемпбелл. У результаті, говорить Кемпбелл, ставки податку на прибуток знову повернуться до того рівня, який був на початку 2000-х за президента Клінтона.
Натомість Ромні пропонує загальне зниження податків до 20 відсотків. Однак у його плані «нічого не сказано про те, як фінансувати таке 20-відсоткове зниження», - говорить фінансовий спеціаліст, професор Пенсильванського університету у Філадельфії Роберт Інман, який загалом підтримує ідею зниження податків.
Скасовувати пільги чи зберігати?
Професор Інман підкреслює, що Ромні в такому випадку доведеться скасувати деякі справді важливі податкові пільги. Наприклад, десятки мільйонів американців можуть втратити важливу для них можливість декларувати іпотечні кредити, деякі місцеві податки та пожертви на доброчинність як видатки, які знижують податки. Але вказати на цю обставину під час передвиборної кампанії - надто небезпечно для кандидата.
Крім того, Ромні планує скасувати податок на спадок, натомість Обама хоче його залишити. Максимальна ставка цього податку складає 45 відсотків, а спадок у межах 3,5 мільйона доларів не оподатковується.
Ще одна відмінність: Ромні обіцяє залишити ставку податку від капіталу на теперішньому рівні в 15 відсотків, натомість Обама хотів би підвищити її до 20 відсотків.
Ромні хоче обмежити можливості тих, хто отримує низький дохід, вимагати повернення сплачених податків, додає професор Кемпбелл. Фактично це означатиме підвищення податків для цієї категорії громадян.
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Сфера охорони здоров’я - це не лише важливий напрямок соціальної політики, а й велика галузь економіки. На цю сферу йде 20 відсотків бюджету США - незрівнянно більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Водночас, мільйони американців досі не мають медичного страхування.
Тому Барак Обама нещодавно провів реформу системи охорони здоров’я із метою забезпечити загалу доступ до медичного страхування. Міт Ромні планує цю реформу скасувати. «За його президентства кожен шостий американець все ще буде жити без страхування», - підрахувала професор Кемпбелл.
Плани Ромні цим не обмежуються. Він хоче повністю перебудувати всю чинну систему охорони здоров’я. Зокрема Ромні планує трансформувати державне медичне страхування для літніх людей Medicare в систему ваучерів, за допомогою яких можна буде на власний розсуд укладати договори із приватними страховими компаніями, які конкурують між собою.
Ваучери для медичного страхування
«Якщо тариф приватного страхування вищий, ніж ціна ваучера, літнім людям доведеться самим оплачувати різницю», - пояснює професор Кемпбелл. На її думку, запропонований варіант - це дуже ефективний спосіб обмежити витрати держави на охорону здоров’я, які постійно зростають. Однак це означає, що відсоток від суми за лікування, який пацієнти змушені виплачувати самостійно, лише виросте. Вже сьогодні цей відсоток складає половину суми.
За президента Ромні суттєво скоротиться й державна програма охорони здоров’я для бідних Medicaid. Сьогодні видатки на неї ділять між собою федеральна адміністрація та адміністрації штатів, до того ж Вашингтон повинен гарантувати постійне фінансування.
«План Ромні та його кандидата на пост віце-президента Раяна зробить із цієї програми систему доплат», - говорить професор Кемпбелл. Кожен штат отримуватиме лише чітко визначену суму з Вашингтона, яка до того ж буде постійно скорочуватися. Експерт вважає, що в довготривалій перспективі це призведе до скорочення числа тих американців, які зможуть користуватися послугами медичного страхування.
Що стосується чинного президента, то він планує зберегти державні програми в галузі охорони здоров’я, які вже існують сьогодні, але Обама не обіцяє підвищити їхню ефективність. «Немає жодних доказів, що надії Обами на посилені профілактичні заходи, які нібито здатні суттєво зекономити державні кошти, справді виправдаються», - попереджає професор Інман.
ОБОРОНА
США виділяють близько 20-ти відсотків свого бюджету на оборону. Для порівняння: в 2011 році Вашингтон витратив на військові потреби в п’ять разів більше, ніж Пекін. Якщо взяти список країн із найбільшими видатками на планеті, то минулого року Сполучені Штати надали своїм збройним силам значно більше коштів, ніж десять наступних у списку країн разом.
Таке щедре фінансування забезпечило США безумовне військове лідерство в світі. Тому можна було би припустити, що в ситуації, коли державі слід економити, неминуче постає питання про скорочення витрат на армію.
Але ані Ромні, ані Обама не планують скорочувати військові видатки. Навпаки, кандидат республіканців Ромні звинуватив чинного президента в послабленні обороноздатності країни й обіцяв зберегти фінансування збройних сил на рівні 4-х відсотків внутрішнього валового продукту країни. Фактично це означає збільшення витрат.
«Американці просто не розуміють, як може бути інакше», - пояснює професор Інман. Адже вони, за словами експерта, сприймають свою країну або як світового полісмена, або ж як захисника свободи. Професор Кемпбелл додає, що багато виборців не мають жодного уявлення про те, якого обсягу досяг оборонний бюджет. Утім, продовжує вона, громадськість у будь-якому випадку підтримує навіть занадто великі військові витрати, оскільки хоче мати сильні та впливові збройні сили. Тим паче, вони забезпечують багато робочих місць.
«Ми вже маємо справу із парадоксальною ситуацією, коли Пентагон хотів би відмовитися від певних збройних систем, але не може цього зробити, оскільки конгресмени обов’язково накладуть вето на таке рішення, адже воно не є в інтересах їхніх виборців», - констатує професор Кемпбел.
Різні ідеологічні підходи до завдань держави та ринку
Головна різниця між двома кандидатами на посаду президента США, на думку професора Інмана, полягає в різних ідеологічних підходах до завдань держави та ринку. Барак Обама впевнений, що уряд повинен відігравати важливу роль в економіці, а Міт Ромні вважає, що ринок чудово впорається з новими проблемами без державного втручання.
Професор Кемпбелл побоюється, що реалізація передбиворної програми Ромні лише посилить соціальне розшарування в США. А воно на сьогодні досягло найвищих показників від 20-х років минулого століття і в сьогоднішній Америці проявляється набагато сильніше, ніж, наприклад, в Європі чи Японії. Вона вважає нестерпним те, що велика частина національного багатства зосереджена в руках невеликого прошарку населення, і сподівається, що підвищення податків для заможних американців, яке запланував Барак Обама, дозволить уряду збільшити інвестиції в освіту та інфраструктуру.