Екс-посол Чехії в Україні:

Deutsche Welle: Пане Машо, чи позначається нинішнє протистояння між Україною та Європою на відносинах усередині самих країн Європейського Союзу?

Павел Маша: Найпомітнише позначається на внутрішньополітичній кухні таких країн, як Німеччина та Польща. У першому випадку політики – як опозиційні, так і можновладні – спромоглися об’єднатися й виставити Януковичу чіткі вимоги: припиніть криміналізувати представників колишньої панівної еліти! Не те в Польщі. Там глава опозиційної партії «Право і справедливсть» Ярослав Качинський закликає бойкотувати українську половину «Євро-2012», щоб не були леґітимізовані недемократичні дії київських орударів, а радник чинного президента Коморовського професор Томаш Наленч твердить, що такі заклики є не гідні польського патріота. Словом, скажи мені, що ти думаєш про Україну, і я скажу, який з тебе патріот.

- На чий бік – Качинського чи Наленча – схиляєтесь ви як людина, обізнана з механізмом української дипломатії від самих початків незалежності?

- Радше, ані того, ані того. Мені близька думка, що подальший тиск варто чинити шляхом «тихої дипломатії».

- Як виглядає ситуація на чеській внутрішньополітичній кухні з огляду на українське питання?

- У Чехії багато що залежить від позиції шефа нашої дипломатії Карла Шварценберґа, а він певен, що бойкот підштовхуватиме Київ в обійми путінської Москви. Не виключаю, що його позиція може й змінитися, оскільки Шварценберґ - дипломат вельми тверезий і розуміє, що разом зі своїми однодумцями він має меншість у Євросоюзі. Мусимо зважати й на те, що Шварценберґ є великим критиком президента Вацлава Клауса, а останній одним з перших бойкотував кримський саміт.

- Як би ви охарактеризували політику євросоюзної більшості щодо сьогоднішньої України?

- Ставлення ЄС як сукупного утворення до України хитливе і залежить від того, якій політиці надає перевагу та чи та країна: політиці кия чи політиці пирога, що, певна річ, відбивається на позиції Європейської комісії.

- Що все ж таки переважає?

- Важко відповісти однозначно. Візьміть, наприклад, дискусію навколо візиту до Брюсселя Миколи Азарова. «Європрезидент» Герман ван Ромпей заявив, що ураїнському прем’єрові порадили «залишатися вдома» і не їхати до Брюсселя. Здавалося б, «кий», як має бути... Але тут-таки брюссельські урядники показують «пирога»: мовляв, пан Ромпей не уточнив, який саме візит Азарова він має на думці.

- На вашу думку, насільки є ефективною така політика?

- Мушу сказати, що політика «кия й пирога» не завжди дає сподіваний ефект, але в даному разі вона має шанс на успіх. Якщо «поодинокий боєць» Янукович нічого не збагне, а це один з його останніх шансів, то залишиться на «футбольному полі» чи на «ринґу» - назвіть як хочете - сам-один. У найгіршому разі може стати боксерською грушею для своїх московських партнерів.

Розмову провів Микола Шатилов