Експерт: Грецію не перетворити у Швецію за одну ніч

DW: Пане Вольфе, у переліку реформ, які обіцяє провести грецький уряд, йдеться і про боротьбу з ухиленням від сплати податків, і про протидію корупції. Однак, ці речі є очевидними. Чи правильним є такий підхід?

Ґунтрам Вольф: Авжеж, це очевидність, але добре, що новий уряд (Греції. - Ред.) на цьому наголошує. Ухилення від сплати податків - це велика проблема. Також великою проблемою є те, що податкове навантаження у Греції лягає на плечі середнього класу, а не на сильних світу цього. Тому сам по собі підхід правильний. Однак, як багато можна досягти у цьому напрямку? Попередній уряд робив це час від часу та нерішуче, і кожного разу зазнавав у цьому поразки. Частково через те, що тиск багатіїв був занадто сильним, але також і тому, що той уряд отримував фінансування від олігархів. Ситуація з новою владою виглядає трохи інакше. Вона має широку підтримку, аби взятися за цю тему. Крім того, це типово ліва тема. Але важливо, аби продовжувалося співробітництво на європейському рівні. Втеча від сплати податків - це не лише грецька, але й загальноєвропейська проблема.

Це означає, що європейці могли б допомогти уряду в Афінах знайти гроші заможних греків за кордоном та оподаткувати їх?

Так, я думаю, що це має бути частиною угоди. Правда, частина рахунків знаходиться у Швейцарії. Проте Брюсселю було б набагато легше розмовляти із Берном на цю тему, ніж Афінам.

Греція уже декілька років є адресатом програми фінансової допомоги, і кредитори перевіряють, як країна виконує їхні вимоги. Однак до сьогодні у країні, наприклад, немає кадастрових служб, де б можна було зареєструвати право власності на землю. Чому кредитори не наполягають на цьому останнім часом?

Я думаю, що вже наполягали. Але треба чітко зрозуміти - реформувати країну ззовні є сізіфовою працею. Кінець кінцем все залежить від того, що саме робить кожен грецький уряд. Ця країна вклала усю політичну енергію останніх років у те, аби взяти під контроль бюджетний дефіцит. І, власне, у цьому питанні вона багато чого досягла. Тож для вирішення інших питань просто не залишилося ні політичних інструментів, ні волі. Ми маємо бути реалістами - за одну ніч з Греції не зробити Швецію.

Чи можна вважати Грецію особливим випадком? Ірландія, Португалія, Іспанія та інші країни змогли оздоровити себе або успішно роблять це зараз. Чому так важко просувається Греція?

Не можна порівнювати Ірландію та Грецію. Ірландія - це сучасна економіка, яка має добрий ринок праці і високоосвічених людей та являє собою вкрай привабливе місце для розміщення міжнародних підприємств. Власне, Ірландія потрапила у скрутне становище через іпотечну бульбашку, а не через структурні слабкості економіки. Як тільки проблема ринку нерухомості була усунена, Ірландія знову повернулась на шлях зростання. Греція, натомість, має довгострокові проблеми з державними фінансами. У країни завжди були завеликі дефіцити і водночас структурно слабка економіка. Впоратись з цим завжди проблематично.

Як ви вважаєте, чи досягне Греція у підсумку компромісу з міжнародними кредиторами, і чи означатиме це завершення кризи?

Я не вірю, що криза може завершитись так просто. Час від часу це багаття знову тлітиме. Обясяг боргів є дуже високим. А греки завжди сподіватимуться на полегшення їхнього боргового навантаження. Структурні реформи - це довгострокова програма. Тому я вважаю, що ця тема займатиме нас ще багато років. Однак може статися і велика пожежа. Важко усе передбачити. Взагалі, мені здається правильним надати країні шанс, продовжуючи допомогу Греції в обмеженому обсязі, але у той же час слідкуючи за впровадженням реформ. В іншому разі для греків все завершиться дуже погано, та й Європа матиме деякі втрати, якщо це трапиться.

Ґунтрам Вольф є директором брюссельського аналітичного центру Bruegel-Institut, що переважно приділяє увагу економічним питанням.