Війна на Донбасі
27 червня 2014 р.Другий раунд консультацій контактної групи у Донецьку 27 червня завершився новими домовленостями. Лідери самопроголошених республік дали обіцянки щодо припинення вогню до 30 червня та визволення найближчим часом чотирьох спостерігачів ОБСЄ. Також підсумком зустрічі стала домовленість про звільнення заручників. Про це відразу по закінченню зустрічі заявив так званий "прем’єр – міністр ДНР" Олександр Бородай. Ще одним пунктом домовленостей стало рішення про допуск спостерігачів ОБСЄ за участі Росії або без неї на всі точки конфлікту з метою моніторингу режиму припинення вогню. Водночас, для початку мирних переговорів до 30 червня "ДНР" та "ЛНР" вимагають виведення за межі "своїх" територій всіх українських батальйонів, формувань Нацгвардії та підрозділів МВС.
Перемовини в Донецьку за своєї таємничістю знову повторили попередній сценарій. Політики тримали в секреті місце і час проведення зустрічі. Можливо через небажання повторення ексцесів, коли під час перших переговорів істеричні прихильники ДНР агресивно зустріли Кучму, Медведчука та Зурабова і ледь не розбили їхні авто. Між тим формат учасників залишився практично без змін. Як і в перших переговорах 23 червня, напроти представників самопроголошених "республік" сиділи Кучма, Медведчук, Шуфрич, представники ОБСЄ та російський посол Михайло Зурабов. Не було лише колишнього депутата Верховної Ради Царьова.
Знову лише обіцянки?
Саме формат учасників, серед яких кум Путіна – Медведчук, політичний пенсіонер Леонід Кучма та фігуранти кримінальних справ від сепаратистів, викликали ще минулого разу найбільше питань у громадськості.
Утім, заради миру в Донбасі і припинення війни можна домовлятися "хоч з чортом лисим" - так фігурально висловився Рінат Ахметов, атакований журналістами в Києві під час церемонії прощання з Іваном Плющем. "Я особисто іншого шляху як стіл переговорів не бачу", - сказав Ахметов журналістам.
Звичайно, припинення війни – це правильний напрямок, каже в спілкуванні з Deutsche Welle донецький соціолог Кирило Черкашин, який поділяє погляди "ДНР". Він вважає, що проблема недотримання домовленостей, зокрема, і в тому, що обидві сторони конфлікту не мають єдиного центру підпорядкування. "Стосовно дій української армії Порошенко заявляє одне, а Коломойський, який керує батальйонами – інше. Так само і сили "ДНР" та "ЛНР" занадто розрізнені, багато різних угрупувань, щоб узгоджено відмовитися від озброєних дій", - стверджує Черкашин.
Найважче рішення президента
Режим перемир’я насправді важко забезпечувати, коли "заправляють польові командири, які не підпорядковуються переговірникам", додає політолог Вадим Карасьов. Перш за все, потрібно занизити планку очікувань від переговорів, зауважує експерт. Те що переговори продовжуються, і президент не виключає продовження перемир’я ще на 72 години - це вже результат. Тому наразі треба думати, як забезпечити режим відсутності вогню, як і хто може моніторити і контролювати цей процес, зазначає Карасьов. "А альтернатива – це продовження війни, подальша гибель людей та нові руйнування міст Донбасу", - констатує політолог.
Але в обох варіантах постає головне питання: як центральній владі зберегти контроль на Сході країни. На жаль, обидва варіанти, на думку експерта, ще не гарантують врешті-решт мир, єдність та стабільність. "Постійні перемовини з терористами і затягування в часі можуть привести до того, що адміністративні повноваження цих всіх самопроголошених "республік" тільки зростатимуть. За умов же силового варіанту, центральна влада може отримати потім партизанську війну", - вважає Карасьов. Тому Президент і бере ще три дні, щоб прийняте рішення, каже політолог.
Проблема на роки
Більшість експертів, опитаних DW, вважають, що для припинення війни потрібен інший формат переговорів. "Відпочатку було зрозуміло, що сторона, з якою намагаються вести перемови, не договороспроможна. Оскільки центр прийняття рішень знаходиться в Росії", - коментує ситуацію DW воєнний експерт центру Разумкова Олексій Мельник. Він нагадує, що під час так званого "перемир’я" загинуло понад 20 українських військових. "Оскільки рівень ескалації не знизився, то особисто я не бачу жодного сенсу знову оголошувати подібне перемир’я. Тобто основними залишається силовий варіант", - вважає Мельник. Або – конкретні домовленості з Путіним на переговорах за участі європейських високопосадовців, каже експерт.
Але навіть за найбільш сприятливих умов заморожений довготривалий воєнний конфлікт на Донбасі – це вже здійснений факт. Навіть, якщо вдасться припинити активні бойові дії та витіснити найманців, то запаси зброї у місцевих бойовиків однаково залишаються. Тому цей конфлікт на багато років. І, як свідчить міжнародний досвід, проблема постконфліктного врегулювання дуже затяжна, песимістично зауважив експерт.