Зневіра у Мінську-2 штовхає до економічної блокади Донбасу

Україна може запровадити економічну блокаду територій, контрольованих сепаратистами. За словами голови фракції "Блок Петра Порошенка" у Верховній Раді Юрія Луценка, цю ідею підтримує глава української держави Петро Порошенко. "Президент України вважає, що ракова пухлина підлягає блокаді. Практика голови Луганської військово-цивільної адміністрації пана Москаля, який заборонив будь-яке транспортне сполучення з окупованою територією, визнана правильною, вона має бути поширена і на територію Донецької області", - заявив Луценко у вівторок, 2 червня. За його словами, середній клас у той же час "має покинути окуповані території" та отримати кредити для створення робочих місць, передає "Інтерфакс-Україна".

Нині в Луганській області на лінії розмежування практично діє транспортна блокада. Перекритими є всі пункти пропуску, за винятком одного - в селі Родина. Через нього пропускають виключно пішоходів та автомобілі міжнародних гуманітарних організацій. Це DW підтвердили у департаменті масових комунікацій Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Прес-секретарка Луценка Лариса Сарган підтвердила DW, що за задумом, озвученим народним депутатом, товари не зможуть перетинати лінію розмежування. "Мова йде тільки про економічну блокаду. Українські товари мають споживати мешканці України, а не міфічної "ЛНР", тобто ті, хто перейшов на бік сепаратистів. Або купувати їх за тими цінами, які будуть встановлені українською державою", - заявила Сарган.

Провал Мінську-2 та подальша конфронтація…

Політологи вказують на те, що така ідея свідчить про зникнення віри в реалізацію мінських домовленостей. За словами директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, якщо кордон неможливо взяти під контроль за Мінськими угодами, то "потрібно брати в блокаду "ДНР" і "ЛНР" і вибудовувати кордон з ними". "Без повноцінного кордону ми не отримаємо безвізового режиму і неможливо претендувати на масштабну мету - членство в Євросоюзі та НАТО", - пояснює Карасьов.

Контроль над кордоном є необхідним для прогресу всередині України, наголошує політолог з Єнського університету Андре Гертель. "У будь-якому разі, блокада свідчитиме про подальшу ескалацію та відкидання Мінську-2 усіма сторонами", - заявив DW німецький експерт. Він додає, що, з української точки зору, нинішня лінія розмежування лишатиметься фактичним кордоном до того моменту, як Київ зможе повернути втрачені території, "що є дуже нереалістичним".

…чи замороження конфлікту?

З цим погоджується і Карасьов: "Ми розуміємо, що не можемо повернути ці території найближчим часом. Фактично, це не відмова від них, а реалістична позиція". Проте, на думку політолога, економічна блокада означатиме замороження конфлікту. "Де-юре ці території залишатимуться у складі України, але де-факто будуть такою собі "сірою" незалежною зоною. Це варіант Придністров'я з поправкою на місцевість і час. Але краще так, ніж війна", - сказав Карасьов у коментарі DW. За його твердженням, Україну також не влаштовує нинішня ситуація невизначеності, адже вона заважає проведенню реформ.

Найбільшою проблемою Києва при запровадженні блокади Гертель називає те, як не відвернути від себе населення окупованих територій ще більше та посприяти, хай навіть і поступово, проукраїнським поглядам. "Це вдасться лише у тому разі, якщо будуть знайдені шляхи відносно просто надавати соціальне забезпечення цивільному населенню там", - зауважує експерт. При цьому виїзд на неокуповані території також не є виходом, говорить Андре Гертель, адже Україна і так мусить піклуватися про численних біженців.

Блокада - антигуманна політика

З часу введення режиму перепусток на лінії розмежування з початку року ціни на непідконтрольних українському уряду територіях зросли у кілька разів, а також збільшилася кількість російських товарів. Тож введення економічної блокади може остаточно позбавити українських виробників цього ринку збуту. Крім того, існує загроза посилення контрабандистських схем.

Голова правління Української Гельсьнської спілки з прав людини Микола Козирєв визнає, що в ідеї введення блокади є своя логіка. "За нею населення опиниться в ситуації, коли саме буде думати, як позбутися того окупаційного режиму. Але це хибна логіка, оскільки антигуманна, бо не бере до уваги страждання людей, багато з яких приречені на те, що у них не буде ні їжі, ні ліків", - наголошує правозахисник.

Тож, додає він, перш ніж вводити економічну блокаду, владі спершу слід замислитися над тим, як держава виконуватиме свої обов'язки перед своїми громадянами на контрольованих сепаратистами територіях. "Вони ж залишаються громадянами України, перед якими держава несе передбачені конституцією обов'язки: на соціальний захист, вільне пересування, захист в рамках правосуддя", - нагадує Козирєв.

З точки зору міжнародного права, якщо блокада призведе до жертв, наприклад голодних смертей, то Козирєв не виключає "маси позовів". "Будуть до нас звертатися - ми будемо писати такі позови, в тому числі в Європейський суд з прав людини, і держава відповідатиме", - пообіцяв правозахисник.