Експерти критикують оптимістичні прогнози Порошенка
14 січня 2016 р.Президент України Петро Порошенко випромінював впевненість і намагався підбадьорити присутніх журналістів та глядачів телетрансляції своєї першої цьогорічної прес-конференції. "Я з оптимізмом дивлюся вперед, і хотів би заохотити цим оптимізмом якомога більше людей", - заявив президент України. Він нагадав про очікування російського наступу та державного дефолту в січні минулого року. Тож Порошенко пишається тим, що на початку цього року ситуація в зоні АТО та в економіці поліпшилася.
У 2016 році має бути відновлено український суверенітет на окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях через механізм "безумовного виконання" мінських угод, заявив Петро Порошенко. Він назвав боротьбу за повернення Криму "першим пріоритетом" і анонсував ініціативу створення міжнародного механізму повернення Україні півострова. "Оптимальним форматом для започаткування такого механізму я розглядаю формат "Женеви плюс". За участю наших партнерів з Європейського Союзу, США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму", - уточнив Порошенко.
Київський політолог Сергій Таран в інтерв'ю DW сказав, що в такий спосіб президент не так прогнозував врегулювання воєнної кризи, як намагався натиснути на західних партнерів. "Я не думаю, що в України є можливості повернути окуповані території Донбасу вже цього року. Але українські політики саме так мають ставити питання і домагатися від Заходу відповідних дій", - переконаний експерт.
Децентралізація: ризик чи козир?
Петро Порошенко торкнувся у своєму виступі і децентралізації. Попри те, що парламент ще не змінив Конституцію, "фінансові можливості місцевого самоврядування вже збільшені на 40 відсотків", нагадав він. Однак директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в коментарі DW зауважив, що справжня децентралізація - це не просто збільшення бюджетної потуги місцевої влади. "Люди на місцевому рівні мають реально керувати своїми територіями. Інакше на низовому рівні матимемо ті самі проблеми, що й на рівні центральної влади", - сказав економіст.
Проблему децентралізації в контексті мирного процесу на Донбасі Київ пов'язує із готовністю Росії винувати мінські угоди, вважає Сергій Таран. І ця тактика, на його думку, досі була доволі успішною. "За підсумками 2015 року Україна отримала кредити, прогрес на переговорах про безвізовий режим з країнами ЄС і дипломатичну підтримку Заходу. А Росія - міжнародні санкції", – зауважив політолог.
Нереальні прогнози
Стратегією в економічній політиці цього року має стати імплементація Угоди про асоціацію з Євросоюзом та відкриття європейських ринків, сказав Порошенко. Він назвав пріоритетними напрямами української економіки агропромисловий комплекс, ІТ-технології, енергозбереження та ядерну енергетику. Глава держави пообіцяв, що українці побачать впродовж року перші плоди роботи новостворених антикорупційних органів, дерегуляцію, оздоровлення банківської системи і відчують підвищення роботодавцями зарплати найманим працівникам. "Цього року я прогнозую мільярдні інвестиції", - заявив Порошенко. Він також передбачає "значне скорочення темпів інфляції".
Але Сергій Таран вважає, що ці прогнози залишаться лише словами. "Інвестори приходять у країни, що воюють, лише в тому разі, коли армії цих держав такі сильні, що можуть гарантувати їм безпеку. Як-от в Ізраїлі чи Туреччині", - пояснив експерт. Водночас він не виключив, що наприкінці цього року можна очікувати помірного економічного зростання внаслідок розвитку внутрішнього ринку, а також як результат тарифної, банківської та бюджетної реформ.
На уламках старої системи
Ще менше довіряє обіцянкам президента Ігор Бураковський. Науковець вважає, що зараз Україна опинилася в такій ситуації, коли стара модель урядування економікою та суспільством вже просто не працює. "Має працювати цілісна система: коаліція у Верховній Раді, сформований нею уряд та президент. Від ефективності та гармонійності стосунків між ними залежатиме й ефективність державної економічної політики", - переконаний експерт.
На його думку, Україні катастрофічно бракує фахових кадрів та стратегічних планів реформування окремих галузей. А нинішня влада дуже недооцінює небезпеку високого рівня корупції в Україні. "Питання слід ставити таким чином: або ми долаємо корупцію, або втрачаємо державний суверенітет", - зазначив Бураковський.