"Політичний тролінг" і зневага до вірян

До прибуття в Київ патріарха Російської православної церкви (РПЦ) Кирила 26 липня на спеціальному бронепоїзді на залізничному вокзалі помили перон, "очистили" від пасажирів довколишню територію та оголосили про запізнення кількох поїздів. Надзвичайні заходи безпеки були вжиті і 27 липня, в день головних урочистостей з нагоди 1025-ліття Хрещення Русі. Міліціонери зайняли позиції по периметру огорожі з металевих щитів за кількасот метрів від Володимирської гірки, де відбувся урочистий молебень за участі патріарха Російської православної церкви Кирила, ієрархів восьми інших православних церков, а також президентів України, Росії, Молдови та Сербії.

Вірність за перепустками

Спостерігати за цією подією змогли тільки близько двох тисяч осіб, що мали спецперепустки. Більшість прочан, які дісталися Києва, щоби отримати благословення від свого патріарха, були зупинені на Європейській площі. Одні з них нарікали на владу, яка перешкоджала їм побачити молебень, інші казали, що "на все воля Божа", треті шкодували, що організатори не додумалися "зробити радіотрансляцію" урочистостей.

Після молебню Янукович прийняв президента Росії в приміщенні президентської адміністрації. Однак їхня зустріч тривала не довше чверті години. Окрім стандартних вітань та запевнень у "тісній співпраці" двох держав, єдиним, що привернуло увагу спостерігачів, стала заява Путіна про актуальність проблем безпеки, де наразі "дуже багато загроз і викликів перед нашими країнами".

Значно більше часу Путін був присутній на конференції "Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України", організованій лідером громадського руху "Український вибір" Віктором Медведчуком. "Ми будемо поважати будь-який вибір українського народу і української держави", – заявив російський президент. Але одразу ж закликав до "тісної інтеграції російської та української економік".

Надмірні заходи безпеки та неповага до господарів

Оцінюючи ці події, опитані DW експерти одностайно піддали критиці "відокремленість церкви від вірян", яку, на їхню думку, продемонстрували організатори святкувань 1025-ліття хрещення Русі. "Це свідчить, що РПЦ стала такою собі державною структурою, де церковні ієрархи за прикладом влади відділили себе від прочан і суспільства", - сказав в інтерв'ю DW експерт Інституту соціальних технологій "Соціополіс" Ярослав Макітра. Він вважає, що вжиті в Києві заходи безпеки були неадекватні вірогідним загрозам високих російських гостей, але цілком відповідали "уявленням політиків та церковників про свій власний комфорт".

З цим погоджується і голова правління Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. Вона вважає, що Володимир Путін демонстративно приділив так мало уваги своєму колезі Януковичу, віддавши перевагу участі в конференції проросійської громадської організації. "З боку Путіна це, безумовно, політичний тролінг Януковича. Але Кремль явно переоцінює впливовість Медведчука, коли робить ставку на нього та на ідею референдуму з історичного вибору України", - зауважила у розмові з DW Тищенко.

Своєю чергою, Ярослав Макітра вважає, що Путін не просто демонстрував Януковичу, що Москва не підтримуватиме його на президентських виборах 2015 року. Політтехнолог впевнений, що глава російської держави намагався своєю поведінкою "показати себе господарем на українській території, де він може собі дозволити порушувати протокольні формальності і приділяти маргінальній громадській організації більше уваги, ніж своєму українському колезі".