Елітна футбольна школа для дівчат
10 травня 2011 р.У Бад Нойенарі живе більше тисячі школярів. Але у дев'яти місцевих дівчат - особливий розклад. Окрім німецької мови, математики та хімії, у їхньому навчальному плані також є заняття з футболу. А все тому, що вони навчаються у школі для талановитих футболісток.
Як працює кузня талантів
14-річній Жаклін подобається, що замість трьох футбольних тренувань на тиждень у неї - цілих п'ять. Впродовж тижня дівчина живе в інтернаті, а у п'ятницю їде на тренування до Леверкузена, де на вихідних грає у лізі для дівчат віком від 13 до 15 (U-15). Що не кажи, а для школярки - напружений графік. "Для мене це не проблема. Я вже три роки тут, і три роки у мене тренування кожного дня, тому я звикла",- пояснює Жаклін.
Але щоб потрапити в одну із шести елітних німецьких футбольних шкіл для дівчат, потрібно вже виступати за якусь команду. Окрім уміння грати у футбол, також вимагаються й гарні оцінки у школі. "Дівчата відрізняються від хлопців. Окрім спортивної підготовки, вони повинні мати ще й хорошу освіту, фахову освіту",- пояснює директор школи Ульріх Шультінґ.
Не футболом єдиним
Не варто розраховувати, що футбол дозволить заробити їм на життя, навіть якщо вони будуть грати у Бундеслізі, каже тренер. Саме тому, за його словами, шкільна освіта вкрай важлива: "Коли приходить час складати випускні екзамени, це створює великі навантаження, особливо для дівчат, і ми намагаємось їх полегшити".
Тому для дівчат розробляється спеціальний план тренувань та ігор. Інакше така футбольна освіта була б неможливою, вважає тренер Томас Облірс. "Дівчатам регулярно потрібна допомога у виконанні домашніх завдань, особливо коли вони у поїздках. Якщо ти граєш в основному складі молодіжної команди і ти в роз'їздах 80 днів на рік, тобі потрібна підтримка школи",- каже він.
Спрага за нематеріальним успіхом
Елітна футбольна школа в Бад Нойенарі вчасно вловила тенденції і за останні шість років була першою, яка почала приймати дівчат. "В останні 5-6 років жіночий футбол дуже розвинувся. Але, на жаль, ще не досягнув тих позицій, що чоловічий",- каже Томас Облірс.
Жаклін Борукі навряд чи колись стане такою популярною, як Бастіан Швайнштайґер, чи отримуватиме стільки грошей, скільки Міхаель Баллак. Але її це не хвилює. "У мене немає взірців. Я роблю те, чого хочу досягти, але прикладу для наслідування у мене немає",- каже дівчина.
Зате у неї є мета. "Я б із задоволення пізніше грала в Бундеслізі. Але моя найбільша мета – грати за національну збірну". Щоб цього досягти, Жаклін Борукі та інші дев'ять дівчат щодня наполегливо тренуються.
Автори: Сара Фаупель, Анна-Ярослава Кобинець
Редактор: Захар Бутирський