«Еразмус» зістарився

Запроваджена у 80-х роках минулого століття міжнародна освітня програма «Еразмус» передбачала можливість для європейських студентів провести один семестр навчання в університеті за кордоном. При цьому цей навчальний час мав зараховуватися в їхній альма-матер.

Тоді на пропозицію Єврокомісії зі створення програми «Еразмус» негативно відреагували Німеччина та Франція, оскільки в цих країнах уже існували національні освітні схеми і вони не хотіли витрачати зайві гроші на загальноєвропейські проекти. Переконати тодішнього французького президента Франсуа Міттерана вдалося Франку Біяншері – засновнику студентської панєвропейської мережі AEGEE.

Відповідати вимогам часу і потребам ЄС

Нині Біяншері вважає, що програма «Еразмус» сильно застаріла, оскільки за 22 роки існування в ній практично нічого не змінилося. На його думку, нині програма має стати чимось більшим, аніж просто студентським обміном. «Еразмус» має поставити собі за мету дати відповіді на вимоги сьогодення і потреби Європейського союзу, який за останні роки суттєво розширився, переконаний Біяншері. За його словами, програма має допомогти молодим людям працювати в умовах багатомовності, відсутності кордонів та мобільності.

Водночас Біяншері зауважив, що нині, коли покоління великих політиків, таких, як Франсуа Міттеран, Гельмут Коль, Жак Делор, Маргарет Тетчер, вже не перебуває при владі, нинішні лідери не виявляють бажання щось змінювати. Тому батько програми «Еразмус» розраховує на підтримку наступного покоління політиків, зокрема зі Східної Європи.

Автор: Тетяна Карпенко

Редактор: Христина Ніколайчук