Еріх Марія Ремарк. "На Західному фронті без змін"

"На Західному фронті без змін" - портрет покоління, яке зі шкільної лави рушало на фронт, сповнене ейфорії, та гинуло в жахливій воєнній машинерії.

Початок ХХ століття був сповнений великих змін і непевності. Технічний прогрес зумовлював ритм життя: фабрики, авто, наукові відкриття… У патріархальному суспільстві з'явилися перші тріщини: жінки протестували проти звичного розподілу ролей і гучно вимагали більше прав.

Старе добігало кінця, а нове стрімко насувалося на людей і вимагало надто багато, передусім від чоловіків. Війна, сподівався дехто, може стати "очисною силою" й затримати зміни. Такі чоловіки з захватом сприйняли звістку про початок війни влітку 1914 року і щиро вірили, що на Різдво знову будуть удома. Але не так сталося, як гадалося.

"Впродовж десяти тижнів ми проходили військове навчання, і за цей час нас перевиховали дужче, ніж за десять років у школі. Нас переконували, що натертий до блиску ґудзик важливіший, ніж чотири томи творів Шопенгауера. Попервах здивовані, далі пригнічені й урешті збайдужілі, ми зрозуміли, що тут вирішальне значення має не душа, а щітка для взуття, не думка, а дисципліна, не воля, а муштра".

Будні в окопах

Бійня в окопах, ніч під градом мін, нудьга поміж атаками - усе це на власній шкурі переживає молодий солдат, оповідач від першої особи. Зрештою школяр із тонкою душею перетворюється на зачерствілу напівістоту.

"…якийсь єфрейтор повзе два кілометри на руках і тягне за собою перебиті ноги; інший іде на перев'язувальний пункт, притискаючи до себе свої кишки, а вони однаково вивалюються; ми бачимо людей без рота, без нижньої щелепи, без обличчя; знаходимо чоловіка, що дві години затискав зубами артерію в себе на руці, аби не зійти кров'ю; сходить сонце, спадає ніч, снаряди свистять, життя кінчається".

Брехня заради слави

Хоча Ремарк дуже жорстко змалював війну, сам він воював недовго. У 1916 році його, ще юнака, призвали до війська. Невдовзі хлопця поранили. Він потрапив до шпиталю, вислухав чимало фронтових історій від тяжко поранених солдатів, ретельно все записав і пізніше створив роман, який зажив усесвітньої слави.

Аби привернути увагу до книжки, Ремарк розповідав, що пережив усе змальоване особисто. "На Західному фронті без змін" вийшов друком у 1929 році й дуже швидко став одним з найуспішніших романів німецької літератури. Критики в усьому світі вихваляли твір як "пацифістське обвинувачення проти війни". Невдовзі після публікації книжку екранізували в Голлівуді.

Спалені й заборонені

Натомість праві кола в Німеччині вбачали в романі осквернення пам'яті німецьких солдатів. Після того, як у 1933 році до влади прийшли націонал-соціалісти, книжку Ремарка публічно спалили й заборонили. Сам автор емігрував до Швейцарії.

Ремарк до смерті плекав імідж пацифіста й жив зі своєї ранньої слави. Однак він більше не міг на неї спиратися. Минуло багато років, перш ніж він зізнався, що завжди був аполітичною людиною.

Український переклад роману "На Західному фронті без змін" вийшов 2018 року у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" (КСД).

Еріх Марія Ремарк народився в 1898 році в німецькому місті Оснабрюк у родині мігрантів з Франції. У часи націонал-соціалізму він потрапив в опалу. Твори Ремарка жбурляли у вогонь під час масового спалення книжок. У 1933 році письменник виїхав до Швейцарії, з 1939 року мешкав у США, а після Другої світової війни поперемінно жив у США та Швейцарії. Ремарк помер у 1970 році в Локарно.