У пошуках справедливості

Волонтер Ірина Бойко з Полтави ніколи не забуде 20 червня 2014 року. Того літнього дня разом з ще трьома волонтерами вона своїм автомобілем везла гуманітарну допомогу українським солдатам. Неподалік села Довжанського на Луганщині їх взяли в полон бойовики так званої "ЛНР" із загону "донських козаків". Понад три місяці жінка провела у полоні, де її безжально катували, відрубали фалангу пальця на руці, свердлили кістки електричним дрилем, вставляли ложки під повіки, намагаючись вийняти очі. "Це нелюди. Не дай боже нікому такого пережити чи побачити. У мене на очах вбили мого друга, але перед цим його жорстоко катували. Я два роки з цим живу - щодня переді мною цю картина…", - розказала DW Ірина Бойко ледь стримуючи сльози.

Восени 2014 року її звільнили з полону після особистого клопотання її земляка перед диверсантом Ігорем Безлером, який на той момент контролював Горлівку, де утримували Ірину. Ще двоє волонтерів, взятих у полон одночасно з Іриною, досі не звільнені.

Надія на Гаагу

Нині жінка отримала другу групу інвалідності, бо після катувань практично втратила зір. Своє каліцтво у полоні їй довелося підтверджувати через українські суди. "Я і не вірю, що зараз українська судова система зможе покарати тих, хто мене катував і скалічів. Але злочини не мають терміну давності. Рано чи пізно мої кати будуть покарані. Я готова свідчити проти них де завгодно", - сказала Ірина Бойко.

Ірина не одна. Таких як вона сотні, кажуть правозахисники з коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі". Ця коаліція об’єднує 17 громадських організацій, здебільшого зі східної України, які ретельно документують порушень прав людини, допущених в ході збройного конфлікту на Донбасі. "Ми збираємо свідчення людей, які пережили катування, самосуд, знущання, перевіряємо їх і передаємо до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі", - пояснює Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод /"Євромайдан SOS", які входять у коаліцію.

За її словами, правозахисники усвідомлюють, що Міжнародний кримінальний суд не розглядатиме справи окремих виконавців злочинів на Донбасі, однак факти про їх злочини проти людяності можуть лягти в основу міжнародного трибуналу щодо ідеологів створення квазі-республік - так званих "ЛНР" і "ДНР" і роздмухування конфлікту на сході України. "На міжнародному рівні мати не політичну заяву, а правове рішення, про те, хто є воєнними злочинцями і хто був ініціатором спалаху цього конфлікту – це важливо. Це поставить всі крапки на "і" та закриє багато питань", - зазначає Олександра Матвійчук. Водночас вона наголошує, що правозахисники допомагають жертвам викрадень та катувань покарати виконавців злочинів через національну правоохоронну та судову систему і Європейський суд з прав людини у Страсбурзі.

Конфіденційність гарантується

Ті, хто зіштовхнувся з порушеннями прав людини на сході України можуть повідомляти про злочини у кілька способів. На підконтрольних Україні територіях поблизу лінії розмежування працюють мобільні групи та приймальні організацій, які входять в коаліцію "Справедливість заради миру на Донбасі". Туди людина може прийти, розповісти свою історію, принести відеодокази, документи. Ті ж, хто мешкає на непідконтрольних уряду територіях, можуть зробити це через інтернет. На новоствореному сайті коаліції можна заповнити спеціальну форму. "Факти, які ми збираємо ретельно перевіряються. Застосовується правило тріангуляції, коли факт підтверджується з трьох джерел, звіряємо з тією інформацією, яка у нас є, шукаємо документи,свідків, висновки судмедекспертів тощо", - розповів DW координатор коаліції Володимир Щербаченко.

За його словами, жертвам злочинів гарантується повна конфіденційність. Вся інформація зберігається на серверах за кордоном і шифрується спеціальним кодом. Щербаченко зауважив, що у перший день запуску сайту звернулося більше десятка людей з непідконтрольних Україні територій на Донбасі, які скаржилися на порушення соціально-економічних прав на шахтах, неналежне оформлення документів, незаконне затримання українськими військовими. "Це показово, що люди живуть в так званих "ЛНР" і "ДНР", а правового захисту шукають в Україні", - зазначив Щербаченко. Окрім цього збирати інформацію про порушення прав людей в зоні конфлікту українським правозахисникам допомагають за згодою і правозахисники з Росії. "Досвід міжнародного трибуналу по Югославії та Африканських країн показує, що рано чи пізно злочинці відповідатимуть перед судом, навіть на рівні керівників держав. Сподіваємося, що так само російські замовники війни на Донбасі будуть у цьому суді", - наголосив він.

Нині коаліція склала і надіслала до Міжнародного кримінального суду перший звіт про катування на Донбасі "Ті, що пережили пекло". До кінця року правозахисники готують ще два звіти – про сексуальне насильство над жінками в зоні конфлікту та про залучення дітей до незаконних збройних формувань.