Жінки хочуть ділити "кар´єрні ризики" з чоловіками

На сьогодні лише кожен п’ятий чоловік бере відпустку з догляду за дитиною. Державна політика на підтримку участі чоловіків у вихованні дітей не приносить швидких результатів. Згідно із новим законом, який набрав чинності минулого року, виплати з догляду за дитиною подовжуються на два місяці, якщо на деякий час вдома із дитиною залишається чоловік. Цей закон не дав швидких результатів, але він засвідчує нове ставлення у суспільстві до ролі чоловіків у вихованні дітей.

Як відзначають соціологи, дедалі частіше молоді висококваліфіковані фахівці-чоловіки – лікарі або інженери – при влаштуванні на роботу самі піднімають на співбесіді питання: чи сприяє компанія у поєднанні кар’єри і сімейних обов’язків.

Нове покоління батьків

Вольфґанґ Вебер – представник «нового покоління батьків». Він фахівець з контролю якості на одному з великих фармацевтичних підприємств. Вебер дуже радіє, що йому вдалося взяти відпустку з догляду за дитиною: «Ми ще до того, як стало відомо про вагітність моєї дружини домовилися, що я візьму відпустку на рік. Від друзів і колег я почув дуже позитивні відгуки. Мені пощастило, що моя начальниця – жінка. Вона із розумінням поставилася до мого бажання взяти відпустку з догляду за дитиною», - каже батько. Дружина Анніка Вебер працює науковим асистентом і пише дисертацію. Майже цілий день вона в університеті. Для годування немовляти спеціально доводиться заїжджати додому.

Опитування засвідчують, що 70 відсотків чоловіків готові брати більш активну участь у вихованні дітей. Але з начальством нелегко домовитися. Керівники, як правило, очікують від чоловіків повної самовіддачі на роботі. Мовляв, усі сімейні проблеми вирішать жінки.

Рівномірно розподіляти ризики

Це ставлення має мінятися, вважає Ренате Горнунґ-Драус з Федерального об’єднання роботодавців: «Якщо захворіла бабуся, піклуватися про неї має донька або невістка. Якщо захворіла дитина та її треба везти до лікаря – це робить мати. Якщо я начальник, байдуже які у мене погляди на гендерні питання, мені потрібно організовувати робочий процес у колективі і я мушу виходити з того, що жінка – це, так би мовити, «підвищений ризик сімейних обставин». Щоби жінкам було легше, ці ризики мають розподілятися більш рівномірно», - зауважує Горнунґ-Драус.

Проблема нерівномірності соціальних ролей ускладнюється й тим, що зарплати жінок у середньому на чверть нижчі, ніж чоловіків.

Генріетте Вреґе/Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко