Боротьба з катуваннями
6 листопада 2012 р.Комісія з питань попередження катувань, яку було створено у вересні 2011 року при президентові України, втратила свої повноваження. Її ліквідовано указом президента, бо тепер проблемою недопущення тортур, катувань і нелюдського поводження займатиметься новий підрозділ омбудсмена. «Ця комісія - це був проміжний етап на шляху створення національного превентивного механізму запобіганню катувань, - розповів в інтерв’ю DW виконавчий директор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини Вадим Пивоваров. – Цей орган діяв неефективно, засідав 1-2 рази, і не мав повноважень на відвідування місць несвободи. Тепер ці функції перейняв підрозділ омбудсмена».
Омбудсмену «розв’язали руки»
Згідно зі змінами до закону «Про уповноваженого з прав людини», які другого жовтня ухвалили парламентарії, омбудсмен може без попереджень відвідувати місця тримання людей: ізолятори, кімнати для затриманих, військові частини, спецприймальники, дисциплінарні батальйони, гауптвахти, тощо. Права уповноваженого і його делегованих осіб значно розширено: кількість візитів до місць несвободи - необмежена, «ревізори» можуть опитувати затриманих з метою отримання інформації. «У своїй діяльності щодо запобігання катувань, уповноважений може залучати громадські організації, приміром, для моніторингу пенітенціарних установ на підставі окремого письмового доручення. В ідеалі, омбудсмен мав би мати своїх представників в регіонах, щоб охопити всі місця несвободи, яких близько п’яти тисяч в Україні», - каже Вадим Пивоваров.
При відповідному підрозділі омбудсмена зараз створюється експертна рада з громадських організацій, що уже мають досвід «мобільних груп» з дотримання прав людини, зазначає правозахисник. Згодом це буде стратегічне планування, відбір компетентних «ревізорів» і здійснення візитів. Кошти на втілення національного превентивного механізму закладатимуть у держбюджеті, каже Пивоваров, а ще сприятимуть міжнародні організації, які опікуються проблемою тортур.
А хто розслідуватиме?
«Створення такого підрозділу при омбудсменові – це великий і необхідний крок вперед, на виконання протоколу Конвенції проти катувань, каже виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур. – Моніторинг місць несвободи буде дієвим механізмом, працівники закритих установ бояться такого несподіваного контролю». Утім, національний превентивний механізм зосереджено лише на запобіганні проблемам нелюдського чи жорстокого поводження, а Amnesty International хоче домогтися ефективного розслідування вже вчинених порушень і належного покарання винних, пояснює Мазур. Новостворений підрозділ не має повноважень для розслідувань, і тому залишається потреба у формуванні Державного бюро розслідувань, яке безпосередньо займатиметься порушеннями правоохоронців, додала правозахисниця.
Кримінально-процесуальний Кодекс, який набере чинності з 19 листопада, передбачає створення такого Бюро впродовж п’яти років. Належне розслідування злочинів співробітників міліції стане чітким сигналом для правоохоронців, які вдаються до знущань, вважають активісти. Досвід Великобританії та Ірландії, де працюють аналогічні Бюро розслідувань, показує, що рівень злочинності серед правоохоронців знижується, наводить приклад Тетяна Мазур. В Україні ж розслідуванням таких злочинів займається прокуратура і робить це, на думку Amnesty International, не надто ефективно. Водночас, правозахисниця наголосила, що національний механізм, який спрямовано на запобігання катуванням, має отримати належне державне фінансування - лише за такої умови результат не забариться.
Згідно з дослідженнями правозахисних організацій, за останні два роки, кількість випадків застосування тортур правоохоронцями лише зростає. Жертвами неправомірних дій міліції стали майже мільйон українців. Такі дані наводить Харківський інститут соціологічних досліджень і Харківська правозахисна група. 84 відсотки українців не довіряють міліції, додають в Amnesty International.