1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ексголову МОЗ Криму визнали винним у державній зраді

14 липня 2020 р.

Колишнього міністра охорони здоров'я анексованого Криму Петра Михальчевського засудили до 10 років позбавлення волі. Його роботу в уряді автономії в перші місяці після анексії київський суд оцінив як державну зраду.

https://p.dw.com/p/3fIpx
Петро Михальчевський (архівне фото)
Петро Михальчевський (архівне фото)Фото: DW/I. Burdyga

Під вечір понеділка, 13 липня, головуюча суддя Дніпровського районного суду Києва Мирослава Марченко дочитує вирок 60-річному Петру Михальчевському. Він нервово розстібає ґудзики на блакитному поло та хапається за шию. Вердикт колегії - 10 років позбавлення волі за державну зраду. Таке покарання лікар-хірург отримав за кілька місяців роботи в уряді анексованого Росією Криму шість років тому.

"Штірліц" чи легітимний міністр?

У вироку Михальчевському повторюється позиція обвинувачення: в невстановлений слідством час, але не пізніше 28 лютого 2014 року він отримав від невстановлених громадян РФ пропозицію очолити міністерство охорони здоров'я Криму й погодився на неї. Петро Михальчевськийтакі претензії останні два з половиною роки слідства й суду рішуче відкидав.

"Не треба ліпити з мене якогось-такого Штірліца, який все життя прожив в Україні, але виявився іноземним шпигуном. Ні з якими представниками РФ я не зустрічався, а на посаду призначений рішенням Верховної Ради АРК", - стверджував Михальчевський й у своїй останній промові у суді. Захист наполягає, що уряд автономії був сформований ще до того, як Київ оголосив його поза законом.

Захоплена будівля Верховної Ради АРК 27 лютого 2016 року
Захоплена будівля Верховної Ради АРК 27 лютого 2016 рокуФото: picture-alliance/AA

Докладна хронологія тих буремних днів виглядає так: зранку 27 лютого 2014 року так звана "самооборона Криму" за підтримки російських військових захопила будівлі Верховної ради та Ради міністрів автономії та підняла над ними російські прапори. За кілька годин на екстреному засіданні кримський парламент відправив у відставку главу уряду Анатолія Могильова та призначив на цю посаду Сергія Аксьонова. За два дні після цих подій у Києві в.о. президента України Олександр Турчинов своїм указом визнав це рішення незаконним. Але на той момент Верховна рада АРК вже встигла сформувати під Аксьонова новий уряд. Міністром охорони здоров'я у нього призначили Петра Михальчевського.

Підривна діяльність чи охорона здоров'я

І сам ексміністр, і його захисники стверджують, що за неповні чотири місяці роботи в цьому уряді, обвинувачений лише забезпечував функціонування мережі закладів охорони здоров'я та адаптацію їх під російське законодавство. На думку адвоката Валентина Рибіна, у зв'язку з цим дії Михальчевського підпадають під захист міжнародного гуманітарного права - адже той зберігав життя і здоров'я українських громадян під час окупації.

Суд, однак, вирішив, що посада міністра є політичною, а сам обвинувачений виконував "адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції", що не є медичною діяльністю. Це, згідно з інкримінованою йому статтею кримінального кодексу, кваліфікується як "надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти Україні".

"В Україні немає законодавчого визначення поняття "політична посада", це предмет юридичної дискусії. А щодо забезпечення життя громадян, то чим іще міг займатися МОЗ Криму в умовах хаосу й паніки: коли Україна відмовилась від забезпечення лікувальних закладів Криму, коли в будь-який момент могли розпочатися повномасштабні бойові дії?",  - заперечував Михальчевський.

Поки що на волі

Народжений у Скадовську Херсонської області, Михальчевський з 1980-х років працював у Криму, став відомим хірургом і з 2012-го року очолював республіканську лікарню при медичному університеті в Сімферополі. Сам він стверджує, що не припиняв практику навіть під час роботи в кримському уряді.

В уряді Сергія Аксьонова (ліворуч) Міхальчевський пропрацював чотири місяці
В уряді Сергія Аксьонова (ліворуч) Міхальчевський пропрацював чотири місяціФото: Reuters

Але й цю роботу важко назвати тривалою. Вже 10 червня 2014 року Михальчевський подав у відставку після публічних звинувачень Сергія Аксьонова в тому, що в кримських лікарнях вимагають від пацієнтів "благодійні внески", а російська гуманітарна допомога перепродається в аптеках. Проживши в Криму ще понад рік, Михальчевський з родиною переїхав до Києва, де працював хірургом у приватних клініках аж до арешту в січні 2018 року.

У тюрмі він провів майже півтора року. Лише після того, як торік у червні Конституційний суд визнав незаконним безальтернативне тримання під вартою підозрюваних у злочинах проти держави, Михальчевського відпустили спочатку під домашній арешт, а потім і під особисте зобов'язання.

Засуджений поки що лишатиметься на волі. Вирок ще не набрав законної сили, і адвокат Валентин Рибін збирається оскаржити його в апеляції.

Невинний в організації референдуму

Оскаржити рішення першої інстанції може й прокуратура, адже Дніпровський райсуд Києва виправдав Михальчевського від обвинувачень у посяганні на територіальну цілісність України. Екс-міністра визнали невинним в організації незаконного референдуму про приєднання Криму до РФ, хоча СБУ та прокуратура стверджували, що він давав вказівки кримським лікарням організувати на своїй території дільниці для голосування

Показово, що ці обвинувачення базувались, зокрема, на свідченнях кримськотатарського бізнесмена, власника телеканалу ATR Ленура Іслямова. Іслямов і сам був членом першого після анексії уряду Криму, але до нього в українських спецслужб претензій не було. Під час допиту на суді він визнав, що не знайомий з Михальчевським, про його вказівки щодо голосування в лікарнях почув від кримськотатарських лікарів, які розповідали про це журналістам ATR.

Вирок Михальчевському - вже другий суворий вердикт Дніпровського райсуду щодо кримських політиків за події 2014 року. В листопаді 2018-го року там засудили до 12 років позбавлення волі колишнього депутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша. Ганиш - єдиний депутат кримського парламенту, хто голосував проти проведення референдуму 16 березня. Але суд вирішив, що своєю участю в іншому засіданні - 11 квітня 2014 року - він забезпечив необхідний кворум і легітимізував ухвалення російської "Конституції Криму".

30 січня 2020 року вирок Ганишу підтвердив апеляційний суд, та донедавна він лишався під домашнім арешту через стан здоров’я – за останні роки він пережив кілька серцевих нападів. Восени минулого року СБУ наполегливо пропонувала колишньому депутатові взяти участь у «великому обміні» ув’язненими з РФ, втім, він відмовився і так само, як і Михальчевський не втрачає надію на виправдання. Наступного тижня касацію Ганиша почне розглядати Верховний суд.