"За що вони загинули?"

Родичі "Небесної сотні" розчаровані зупинкою реформ в Україні та відсутністю результатів розслідування вбивств активістів.  Хоча при цьому вони визнають, що влада після чотирьох років обіцянок нарешті почала виконувати закон про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їхніх сімей.

Виплати пішли

Координатор ініціативної групи постраждалих на Майдані Павло Сидоренко під час зимових подій 2014 року втратив око, відтоді він домагається адекватної турботи про поранених активістів та сімей, в яких загинули рідні на Майдані. І лише зараз - через чотири роки - нинішня влада таки виплатила обіцяну матеріальну допомогу в повному обсязі. "Нарешті всі, хто подав заяви на виплати, отримали кошти. Це родин загиблих, також 180 осіб з тяжкими тілесними ушкодженнями, 287 осіб середньої тяжкості, 653 з легкими пораненнями", - сказав DW Сидоренко.

Ще у 2014 році українська держава зобов’язалася виплатити по одному мільйону гривень кожній сім’ї за загибель їхніх близьких під час масових акцій протесту в центрі Києва у 2014 році. Поранені на Майдані мали отримати від 700 до 200 тисяч гривень кожен в залежності від ступеня тяжкості поранення. У державному бюджеті України на 2018 рік  на це було закладено 294 мільйони гривень.

"За що загинули?"

Ігора Кульчицького, який був у найгарячіші моменти у 2014 році на Майдані, не цікавлять ані статуси, ані матеріальна допомога. Чотири роки тому в Будинку профспілок у ніч з 18 на 19 лютого він втратив батька: Володимир Кульчицький загинув від вогнепальних поранень, яких зазнав під час протистояння з "Беркутом". Нині син загиблого щороку 18 лютого приходить до меморіалу "Небесної сотні" на колишній вулиці Інститутській у Києві, кладе квіти та постійно запитує сам себе: "За що вони загинули?".

"Виплати, гроші, статуси, підтримка - це все добре, - каже Ігор Кульчицький. - Але за що загинув мій батько і всі інші? Нам потрібні реформи й нова країна. Саме цього хотіли ми і загиблі хлопці". При цьому чоловік переконаний, що нині Україна рухається не в тому напрямку, за який люди боролися в 2014 році. Він вважає, що корупція нинішніх можновладців є такою ж, як за часів Віктора Януковича, судова система так і не працює на суспільство, тому жоден топ-корупціонер не засуджений, а ключеві реформи зупинені.

"В Україні був і є великий потенціал, а ми увесь час топчемося на місці, або навіть скочуємося назад , але ж мій батько віддав своє життя не за це, а за те, аби в його онуків було майбутнє в цій країні", - зауважує Ігор Кульчицький.

Останні опитування суспільної думки, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова свідчать, що Ігор Кульчицький не єдиний зі своєю критикою.  Абсолютна більшість респондентів (80 відсотків) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 46 відсотків вважають її повністю провальною. Найменший рівень довіри в Україні нині мають Верховна Рада, політичні партії, уряд, президент, суди та прокуратура.

Без реальних вироків

Громадська організація (ГО) "Родини Героїв Небесної Сотні" занепокоєна тим, що Генеральна прокуратура України вже звітує про завершення ключових справ Майдану. "Більшість справ перебуває на початковій стадії. Лише незначна частина в судах, - йдеться у відкритому листі ГО "Родини Героїв Небесної Сотні", адресованої українському президенту Петру Порошенку. - Роль прокуратури не закінчується лише слідством. Прокурори повинні довести свої висновки у судах. Тому такі заяви доречні лише після оголошення реальних вироків".

Родичі загиблих наголошуєть, що відповідно до останніх змін до Кримінального процесуального кодексу України прокуратура втратила право розслідувати цілий ряд справ і почала їх передавати до інших органів, які знову повертають ці справи до прокуратури. "Ці справи фактично нічийні і ніхто їх не розслідує. Це матиме катастрофічні наслідки для більшості справ", - вважають сім'ї загиблих на Майдані.

До цього генпрокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю телеканалу ZIK  сказав, що слідство по основним справам Майдану, виконавцям і організаторам завершені на 80 відсотків. За останніми даними генпрокурора, до судів направлено 161 обвинувальний акт стосовно 252 осіб у справах Майдану. Виступаючи на відкритті виставки, присвяченій учасникам Революції гідності, Луценко поінформував, що за результатами судового розгляду винними визнано 50 осіб, щодо 43 з них ухвалено обвинувальні вироки.

Тим часом в інтерв’ю DW керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив, що лише одному фігуранту суд призначив реальний строк відбування покарання - 4,5 року позбавлення волі. У всіх інших - умовні терміни, або люди засуджені заочно.