Закон про антикорупційний суд - лише початок

"Це перемога українського народу, моя перемога як президента України, українського парламенту, уряду і кожного народного депутата, який дав зелене світло створенню Вищого антикорупційного суду", - такими пафосними словами розпочав свій виступ президент Петро Порошенко після голосування народних депутатів за законопроект про створення в Україні Вищого антикорупційного суду. Після двох років гарячих обговорень, тиску західних партнерів, ультиматумів з боку МВФ - у четвер, 7 червня, у другому читанні за законопроект проголосували 315 парламентарів.

Жорстка вимога

Тож привід для радощів у Порошенка є, адже з його плечей впав тягар зобов'язань, які він давав міжнародним донорам.  Два роки поспіль західні партнери України вимагали від української влади виконати свою обіцянку - завершити антикорупційну реформу, ухваливши закон про Вищий антикорупційний суд, що розглядатиме справи топ-корупціонерів, розслідувані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ).

Втім, останнім часом терпіння міжнародних донорів було на межі, вони навіть пригрозили призупинити підтримку України. Міжнародний валютний фонд (МВФ), зокрема, недвозначно натякнув, що отримання наступних траншів кредитів і фінансової допомоги для України опиниться під питанням, якщо Верховна Рада вкотре відтермінує ухвалення законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Цю позицію продублював і Державний департамент США. "Ми погоджуємося з МВФ, що будь-яке законодавство про заснування антикорупційного суду повинно передбачати центральну роль Ради міжнародних експертів у забезпеченні вибору кваліфікованих суддів", - заявила 5 червня речниця Держдепу США Хізер Науерт.

Деталі вирішують все

Йдеться про поправку до законопроекту про Вищий антикорупційний суд щодо права вето Ради міжнародних експертів, які разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) обиратимуть суддів до майбутнього Антикорупційного суду. На думку західних партнерів, можливість блокування міжнародними експертами недоброчесних кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду є принциповою. Саме на це вказувала Україні і Венеціанська комісія у своїх рекомендаціях.

Натомість українська влада довгий час всілякими способами ухилялася від включення цієї норми в законопроект. Напередодні голосування до самого ранку тривали консультації з міжнародними партнерами щодо цієї поправки і, зрештою, сторони зійшлися на компромісному рішенні. Голова профільного комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що тепер не менше трьох з шести членів Ради міжнародних експертів можуть накласти вето на будь-яку кандидатуру, запропоновану до суду ВККС.

Після цього кандидатуру розглядатимуть на спеціальному засіданні, у якому братимуть участь ВККС і Рада експертів. Якщо більшість складу цього спільного засідання та мінімум половина міжнародних експертів не підтримають кандидатуру, вона припиняє участь у конкурсі на посаду. Крім того, за словами Князевича, Рада експертів може ініціювати співбесіди з кандидатами на посаду судді.

Сумніви залишились

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що членів Ради міжнародних експертів призначатиме ВККС на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Ці експерти можуть бути і громадянами України. Головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов досі не йме віри, що компромісний варіант закону не буде використаний владою для впливу на обрання суддів. "Українська влада любить через компроміси протягувати свої безпосередні корупційні інтереси і формувати залежні органи", - зазначив Лємєнов. Він вказує на те, що на громадян України, які будуть висунуті міжнародними організаціями у Раду міжнародних експертів, можна легше тиснути та "примушувати" до співпраці і голосування за "потрібних" кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду .

Є побоювання щодо цього й у організації Transparency International Україна. За словами виконавчого директора організації Ярослава Юрчишина, в законопроекті прописані не достатньо чіткі вимоги до міжнародних організацій, які можуть делегувати своїх експертів в "компромісну" Раду міжнародних експертів. "Відповідно до законопроект, міжнародними організаціями повинні бути укладені договори про співпрацю у сфері запобігання та протидії корупції. Через це, наприклад, Світовий банк не зможе делегувати свого експерта в цю Раду, бо з Україною у нього підписаний лише загальний Меморандум. У 1990-ті роки, коли він підписувався, боротьба з корупцією не була в пріоритеті, й у цьому меморандумі про боротьбу з корупцію не згадується", - каже Юрчишин. Разом з тим він вітає ухвалення законопроекту, адже попри "шпарини для корупційних інтерсів" він дасть змогу більш ефективно працювати НАБУ. Адже зараз через відсутність Вищого антикорупційного суду жоден з топ-корупціонерів в Україні не засуджений.

Потрібен ще один закон

Вищий антикорупційний суд зможе запрацювати після того, як до нього оберуть 35 суддів, десять з яких мають бути суддями апеляційної палати. Утім, проголосований 7 червня законопроект фактично лише описує діяльність Вищого антикорупційного суду, але не створює його. Для остаточного його створення президент має подати, а Верховна Рада ухвалити ще один законопроект, який має містити лише одну норму - передбачити створення Вищого антикорупційного суду з місцезнаходженням у Києві. Також, відповідно до Конституції України, ще один законопроект про створення суду, який повинен подати президент, має пройти попередні консультації з Вищою радою правосуддя. "У нас все тільки починається. Аби був створений дійсно незалежний Антикорупційний суд громадськість, міжнародні партнери, журналісти повинні тотально контролювати українську владу, оскільки без цього ми ще багато років чекатимемо на цю інституцію", - вважає Олександр Лємєнов.