Дорожнеча ліків

Кожного ранку прямуючи до дитячого відділення київського інституту нейрохірургії імені Рамаданова Оксана Атаманюк з всеукраїнського благодійного фонду "Запорука" шукає слова втіхи та підтримки для батьків онкохворих дітей, які лікуються у цьому медзакладі. Здебільшого там перебувають ті, хто готується чи вже переніс операцію з видалення ракових пухлин на головному чи спинному мозку. А це надзвичайно складні і коштовні операції. "Спеціальний антибіотик для таких хворих ми закуповували раніше по 300 гривень за 1 грам. Тепер після подорожчання він коштує 800 гривень за грам. А хворій дитині потрібно 7, 5 грама цього антибіотика на добу . Це 6 тисяч гривень на день . І це лише на один медикамент. Батьки просто в розпачі від таких сум", - констатує Оксана Атаманюк.

Її організація намагається фінансово допомогти онкохворим, однак через бойові дії на сході України благодійним фондам, які опікуються такими хворими стає дедалі важче шукати гроші на допомогу. "Зараз люди більше жертвують на допомогу військовим, переселенцям, які теж у скруті. Тому батькам і рідним доводиться самотужки шукати гроші. Вони залазять в кредити, продають все що у них є, адже лікуватися зараз в Україні надзвичайно дорого", - визнає жінка.

Хтось не доживе

Онкохворі, інсулінозалежні, хворі на вірусний гепатит С, на туберкульоз та інші важкі захворювання опинилися на межі виживання в Україні. Життєво необхідні для них ліки через різке падіння курсу гривні подорожчали в кілька разів. За даними Міністерства охорони здоров´я, близько 30 відсотиків ліків на українському ринку - імпортні. Водночас, як зазначають в Асоціації міжнародних фармвиробників, в грошовому еквіваленті обсяг імпорту складає понад 70 відсотків. Тобто, левову частку грошей українські пацієнти витрачають саме на імпортні ліки, які зазвичай є дорожчими. У багатьох хворих немає вибору - доводиться купувати дорожче.

Утім, після значного подорожчання імпортних медпрепаратів хворі просто відмовляються лікуватися, покладаючись на долю, зокрема це стосується незахищених верств населення, сказав DW президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. "Два роки тому наша організація проводила дослідження, яке засвідчило – 25 відсотків хворих в Україні не зверталися за медичною допомогою через брак грошей. Тепер кількість таких людей зросте, думаю до 50 відсотків, бо ліки стали просто недоступними для українців", - зауважує Середюк.

Він пояснює, що через непрогнозований курс долара зараз дистриб’юторам фармацевтичних компаній важко зорієнтуватися з планами своїх прибутків, тому у ціну імпортних ліків вони закладають максимальні показники валютних коливань, аби зменшити свої ризики. Підняли ціни на свою продукцію і українські виробники, адже сировину для виготовлення медпрепаратів вони також імпортують, розраховуючись з постачальниками доларами. "Немає чіткої державної політики, як бути пацієнтам у таких умовах. Для деяких соціальних категорій вартість ліків просто непідйомна. Дехто з них не доживе до кінця року", - у розпачі каже Віктор Середюк.

Міністр обіцяє здешевити ліки

У Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) усвідомлюють проблему з імпортними ліками. Профільний міністр Олександр Квіташвілі обіцяє, що вартість ліків зменшиться на 30-40 відсотків завдяки дерегуляції та переформатуванню українського фармацевтичного ринку. Зокрема МОЗ розробив та передав до Верховної Ради законопроект, який передбачає спрощену п’ятиденну процедуру реєстрації лікарських засобів в Україні, якщо він вже зареєстрований та вироблений в Австралії, Канаді, США, Швейцарії чи Японії, де регуляторні органи застосовують високі стандарти до якості, або препарат вироблений в країнах ЄС та зареєстрований Європейським агентством з медичних продуктів (ЕМА).

Також МОЗ розробило законопроект, за яким міністерство зможе закуповувати ліки для хворих українців у міжнародних структур ООН. "Перевагою роботи через структури ООН, зокрема, ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНЕЙДС, є те, що вони працюють з постачальниками і виробниками відразу для більш ніж 100 країн. Це дозволяє їм купувати ліки за низькими цінами. Водночас, структури ООН купують лише ті препарати, які пройшли багаторічні клінічні дослідження. Тому ми виграємо по співвідношенню ціна-якість, плюс отримуємо поставки ліків вчасно", - сказав Квіташвілі в інтерв'ю РБК-Україна. Такі закупівлі можливі вже у квітні, якщо Верховна Рада проголосує за відповідний законопроект.

У пошуках альтернатив

Але все це стосується ліків, які закуповує держава для реалізації 18 держпрограм, через які надається допомога хворим на гострі хронічні, генетичні чи інфекційні захворювання. "В бюджеті на ці програми передбачено 3 мільярда гривень, а реальна потреба 7 мільярдів гривень. Тобто комусь ліків не вистачить. Вже зараз у дорослій онкології необхідні ліки від держави отримують тільки 20 відсотків хворих", - каже голова правління громадської організації "Пацієнти України" Дмитро Шерембей.

Пацієнтські організації підтримують міністерські починання, однак переконані, що уряд нині має розробити систему реінбурсації, тобто відшкодування коштів, які українці нині витрачають на ліки, вже зараз зайнятися розробкою законопроекту про обов’язкове медичне страхування, яке може убезпечити пацієнтів від цінових стрибків на ліки. Окрім цього, експерти радять Міністерству охорони здоров’я реанімувати забуту практику виготовлення частини медпрепаратів безпосередньо в аптеках за рецептом лікаря. " Якщо поновити виробництво ліків безпосередньо в аптеках – пацієнти зможуть суттєво скоротити витрати на лікування, адже деякі лікарські засоби, виготовлені індивідуально, у 20 разів дешевші, ніж вироблені на промислових потужностях", - наголошує Віктор Середюк.

Хоч в аптеці – аби дешевше

Відповідний експеримент провели київські дерматологи та фармацевти і він довів свою ефективність. "Щорічно в Україні за дерматологічною допомогою звертається близько 2,5 мільйона пацієнтів. На курс лікування їм необхідні зовнішні лікарські засоби на суму близько 3 тисяч гривень. Якщо такі ліки вироблятимуть в аптеці за індивідуальним замовленням, то можна зекономити від 50 до тисячі гривень на одному засобі", - підрахував президент Української академії дерматовенерології Олександр Літус. Серед переваг аптечного виробництва експерти називають виключення підробки, відсутність консервантів, індивідуальне дозування та склад, визначені рецептом лікаря, відсутність торгової націнки, а саме витрат на реєстрацію, виробництво упаковки, маркетингове просування, логістику.

Тим часом в уряді заспокоюють, що після рішення МВФ виділити Україні 17,5 мільярда доларів кредиту, в країні стабілізується валютний курс і, відповідно "вирівняються" ціни на імпортні товари. Утім, ціни на ліки навряд чи колись повернуться до рівня, який був ще кілька місяців тому.