Ядерна безпека

Майже п’ять мільйонів євро – такий німецький внесок у захист ядерних матеріалів і радіоактивних джерел в Україні. У рамках Глобального партнерства G8 проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення. У жовтні завершується проект співпраці Німеччини та України у цій сфері. Німецьким коштом посилили фізичний захист, модернізували і переобладнали українське держпідприємство "Ізотоп". Підприємство постачає джерела іонізуючого випромінювання для потреб медицини, промисловості, науки. Наприклад, для діагностичних процедур і лікування онкологічних захворювань, для променевої гамма-терапії.

Захист від зазіхань

Як сказав посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, "Ізотоп" переобладнали на "фортецю за сучасними високотехнологічними стандартами". Проект виконували німецькі, українські і чеські компанії. Представник німецького МЗС Бернд Ріннерт наголошує, що у разі недбалого поводження з радіоактивними джерелами ризики дуже високі. "Наскільки буде гарантована безпека ядерних матеріалів тут, настільки безпечніше буде у решті Європи, в тому числі у Німеччині. Нам вдалось зробити Україну більш безпечним місцем", - сказав Ріннерт журналістам, представляючи результати проекту.

Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна каже, що у зв'язку зі зростаючою терористичною загрозою в усьому світі тема фізичного захисту ядерних об'єктів стає дедалі актуальнішою. "Раніше приділяли увагу більше ядерним установкам, реакторам. Тим більш проект вчасний, бо на "Ізотопі" була дуже примітивна система захисту, окрім огорожі – нічого, навіть відеокамер, не було", - констатує Кошарна.

Керівник проекту Торстен Майер звертає увагу на те, що українське підприємство не виробляє джерела іонізуючого випромінювання, а імпортує їх. А засоби фізичного захисту джерел донедавна були дуже вразливими і далекими від сучасних норм. "Використані джерела перевозили Києвом через Дніпро у камерах, яким вже по 50 років, і маршрутом через два мости, який не можна було змінювати", - каже фахівець. За словами Майера, такі умови транспортування становили небезпеку для населення, а ядерні матеріали могли просто викрасти. Заступник директора "Ізотопа" Олексій Шевцов підтверджує, що основне обладнання працює з 1968 року і за цей час морально та фізично застаріло.

А самотужки?

Голова громадської ради Держатомрегулювання Олексій Толкачов упевнений, що реалізувати цей проект слід було вже давно, адже в медицині та промисловості Україна використовує величезну кількість джерел іонізуючого випромінювання. "Це питання національної безпеки. Тепер ми маємо вищий рівень технологій та розробок. Прикро, що в України постійно немає грошей на стратегічно важливі питання", - зауважує Толкачов.

Заступниця голови Держатомрегулювання Ольга Макаровська зазначає, що наступним міжнародним проектом у сфері ядерної безпеки може стати оптимізація системи контролю за трансопртуванням джерел іонізуючого випромінювання. Водночас, експертка Ольга Кошарна зауважує, що обсяги західної допомоги у сфері захисту ядерних матеріалів зменшуються. На її погляд, Україні не варто очікувати, що західні партнери весь час фінансуватимуть такі проекти, а підтримувати системи фізичного захисту у відповідності до міжнародних норм - обов'язок української сторони.