Зворотна сторона «Євро-2012»
18 червня 2012 р.
Якщо у Львові для бажаючих відпочити від футболоманії створили спеціальну зону «вільну від футболу» мешканцям-інших міст-господарів чемпіонату немає, де подітися. Тож альтернативою для багатьох став виїзд з міста.
Так спостерігається небувалий попит на відпочинок за кордоном, кажуть в туристичних компаніях Донецька. Зазвичай дещо млявий для туристичного бізнесу початок літа цього року видався рекордним. «Справді, в червні ми спостерігаємо надзвичайний туристичний бум. Достатньо подивитися, як заповнюються чартерні авіарейси туроператорів», - зазначила в інтерв’ю Deutsche Welle керівник однієї з турагенцій Донецька Яна Синиця.
За її словами, вже до кінця червня практично всі рейси з Донецька на іноземні курорти заброньовані. Напрямки – традиційні: Туреччина, Болгарія, Хорватія, Чорногорія. Раніше такого не було, каже Синиця. Як правило, попит на тури за кордон розпочинався по закінченню навчального року.
Донеччани прагнуть спілкування
Проте, донеччанам, які хочуть уникнути футбольного ажіотажу, немає чого турбуватися, запевнив Deutsche Welle керівник Донецького міського управління з підготовки до «Євро-2012» Сергій Репін. У Донецьку тільки стадіон та фан-зона - це ті місця, що безпосередньо пов’язані з футболом і де можна зустріти натовпи активних фанатів.
Натомість у місцях традиційних прогулянок городян можна відпочити і від футбольної атмосфери, каже Репін. Утім, спеціальних «вільних зон від футболу» у Донецьку не створено». Це, на погляд чиновника, взагалі не додало б позитивного іміджу чемпіонату.
«На разі ми не відчуваємо невдоволення донеччан від футбольної атмосфери», - запевняє координатор ініціативи Friendly Ukraine у Донецьку Kатерина Жемчужникова. Навпаки, каже координатор, люди прагнуть необмеженого спілкування з іноземними туристами. Загалом, за даними мерії, на перший матч європейської першості у Донецьк приїхало близько 3 тисяч французів, 6 тисяч англійців та 16 тисяч уболівальників з Росії.
«Релігія футболу»
«Треба тікати, буде дурдом» - саме так, за словами директора з туризму київського турагентства Ірини Мадьярової, пояснювали кияни свої плани відпочити від чемпіонату за кордоном. За її словами, такого напливу охочих полетіти перед «високим сезоном», як цьогоріч, ще не було.
Економіст Денис Черніков каже, що під час цьогорічного єврочемпіонату «футбол перетворили на релігію». Він впевнений, що на бюджетні гроші варто було модернізувати комунальну теплоенергетику. «Є нові розв'язки, замінили дорожнє покриття, та це не була перша необхідність для громадян, платників податків, водіїв».
Київський правозахисник Сергій Пономарьов жартома називає себе «євроненависником». Він шкодує, що не мав можливості виїхати на час чемпіонату й нарікає на незручності. «Влада не приділяє увагу комфорту мешканців, а великі кошти, витрачені на Євро, не окупляться».
Чимало киян оминають центр міста, а то й не виїжджають зі свого району, побоюючись натовпів фанатів. Наталя, яка виховує двох дітей, сказала DW, що колись її виніс натовп фанатів після матчу, відтоді остерігається бути поряд зі стадіоном.
Харків’яни готові їхати будь-куди, аби подалі
Ідентична ситуація спостерігається й у Харкові. Тамтешні туристичні агенції «збилися з ніг», шукаючи туристам вільні місця на популярних курортах.
Як розповідає директор однієї з тур фірм Світлана Дем’яник, якщо навесні клієнти хотіли відпочити до початку «Євро-2012», зараз навпаки хочуть терміново полишити Харків. «Влаштовують будь-які напрямки. Але квитків на літаки на популярну Туреччину, Іспанію, Грецію немає вже з 16 травня», - каже вона і додає, що ажіотаж цього року абсолютно безпрецедентний.
Або на море, або на город
Харків’янин Юрій втік з «футбольного» Харкова до спокійнішого Криму. Та про це він подбав ще взимку, написавши заяву на відпустку на період чемпіонату: «Я з жахом думаю про своїх колег лікарів, які працюють зараз в посиленому режимі. Не дай Боже, зараз виходити на чергування! »
Майстер електроніки Євген з фірми, що розташована поряд зі стадіоном, теж заздалегідь подбав про відпустку.« Я ненавиджу натовпи, крики. Особливо, коли це все відбувається в метро», - пояснює він своє невдоволення.
Пенсіонерка Валентина теж вирішила втекти від фанатів до подруги на дачу. Бабуся мешкає в будинку поряд із головною трасою чемпіонату, що поєднує аеропорт та стадіон. «Це суцільний безлад. Вони позакривали продуктові ринки тут, щоб вони не псували картину, у тому числі і дешевий ринок, що поряд зі стадіоном, а як працюють трамваї вони не написали!»
«Коли це Євро вже закінчиться?»
Валентина зізнається, що «ніколи не любила футбол й фанатів, які як приклеєні сидять біля телевізорів». Але зараз вона налаштована ще більш категорично. «Коли це Євро вже закінчиться? Коли я зможу, приміром, поїхати в центр міста, в Ощадбанк та отримати обіцяну урядом тисячу гривень з радянської книжки?», - запитує вона.
Колишній міліціонер Вадим футбол дуже любить, проте не дивитися, а грати. Тренується три рази на тиждень, проте не поділяє масового «зомбування сучасним великим футболом» і навіть не розглядав можливості піти на стадіон вболівати. «Я не розумію, чому ми усі маємо платити за те, що 22 мільйонери бігають полем та збагачуються ще більше? З цього зробили бізнес, а де справжній спорт? Його дедалі менше», - впевнений він.