Після полону "ДНР/ЛНР": боротьба з травмами і бюрократією

Українські заручники, яких наприкінці грудня 2017 року було звільнено з полону самопроголошених "Донецької та Луганської народних республік (ДНР/ЛНР)", намагаються повернутись до нормального життя. Після повернення на підконтрольну українській владі територію всі 74 колишні заручники сепаратистів пройшли повне медичне обстеження. Утім, обіцяної державою матеріальної підтримки вони не отримали й досі.

Ізоляція дається взнаки

Старшого сержанта збройних сил України, колишнього "кіборга" Олександра Морозова після повернення з полону урочисто зустрічало майже все його рідне місто Ромни Сумської області.  Він довгий час вважався зниклим безвісти. У січні 2015 року під час інтенсивних боїв за Донецький аеропорт Морозов отримав наказ забрати звідти поранених, однак їхня група потрапила під мінометний вогонь і була розбита. Через якийсь час його прізвище рідні знайшли у списках для обміну. Майже три роки хлопець перебував у заручниках "ДНР"у Макіївській колонії.

У своє звільнення не вірив до останнього, аж поки не перетнув лінію розмежування. Відразу після приїзду до Києва у військовому шпиталі йому надали першу медичну допомогу. "Нас повністю обстежили. За час полону дуже посипалися зуби, мені зробили імплантати. Але це більше заслуга волонтерів. Зараз лежу у шпиталі з психологічним захворюванням, п'ю снодійні", - каже Олександр Морозов. На його обличчі усмішка, але помітно, що дається вона йому нелегко.

Після полону з усіма звільненими військовими працювали іноземні психологи, аби в подальшому напрацювати схему допомоги колишнім заручникам. "Військові психологи країн НАТО, зокрема США, приїздили в Україну і працювали з колишніми заручниками та навчали наших психологів, як надавати психологічну допомогу таким людям. Ми намагаємося створити і далі застосовувати механізм психологічного та соціального супроводу, адже ці люди довгий час перебували в ізоляції під тиском", - каже в розмові з DW керівниця офісу уповноваженого президента України з питань реабілітації учасників АТО Наталя Зарецька.

Обіцяні гроші

Та проблеми колишніх заручників не обмежуються психікою. Олександр Морозов розповідає, що найважче йому далося відновлення документів. Не долікувавшись, йому довелося повертатися у свою військову частину та знову в зону конфлікту на Донбасі, аби оформити всі необхідні папери, щоб отримати посвідчення учасника бойових дій (УБД). Оскільки саме на основі цього посвідчення колишні заручники можуть отримати матеріальну допомогу та соціальні пільги. "Усі вимагають УБД. Мені в нашому райцентрі пообіцяли квартиру - тільки треба принести це посвідчення. А ми ж всі у 2014 році були мобілізовані, ніхто тоді про жодні документи не думав", - каже хлопець.

Крім того, він розповідає, що ще не отримав 100 тисяч гривень матеріальної допомоги, на яку, згідно з постановою Кабміну, може претендувати кожен зі звільнених заручників. "Хотів подати заяву (…) для отримання цих грошей. Сказали, що ніхто не знає нічого про ці гроші", - каже Олександр Морозов.

В українському міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб запевняють, що гроші на ці виплати у бюджеті є, однак немає затвердженого порядку, як саме їх виплачувати. "Порядок використання цих коштів має ще буди затверджений Кабміном. Наше міністерство його розробило, але ще треба погодження мінфіну, мінекономіким, міноборони та інших відомств", - сказав DW перший заступник міністра Юсуф Куркчи. Відповідно до постанови уряду, гроші колишнім заручникам мають бути виплачені протягом шести місяців з моменту звільнення. Три місяці з цього терміну вже спливли. Разом з тим, Юсуф Куркчи заспокоює: ці терміни будуть подовжені, якщо міністерства не встигнуть затвердити порядок їхньої виплати.

"Ціную свободу"

Водночас дехто з колишніх заручників певну матеріальну допомогу все ж уже отримав - зокрема, з місцевих бюджетів. Кожна місцева рада, куди повернулися звільнені, самостійно ухвалювала свій розмір грошової компенсації за перебування в полоні. "Я вирішив залишитися в Києві. Київська міськрада виділила мені з самого початку 5 тисяч гривень, у мене були ще якісь заощадження, друзі допомогли, аби трохи оговтатись після полону, зняти житло тут і продовжити жити", - розповів колишній заручник, громадський активіст донецького Євромайдану Володимир Фомічев.

Він потрапив у полон на початку січня 2016 року, коли поїхав відвідати своїх батьків у Макіївці, яка знаходиться на непідконтрольній уряду території. Тоді ж військовий трибунал "ДНР" звинуватив його в незаконному зберіганні зброї та екстремізмі. "Я ціную свободу, яку мені надала держава. Гроші - це вже таке. Ніхто ж мене не змушував туди їхати. Якщо мені допоможуть, то скажу дякую, ні - то ні. Але військових обов'язково треба підтримати", - вважає Володимир Фомічев.

Хоч він і цивільний, але, як і звільнені з полону військову, пройшов повне медичне обстеження та лікування у лікарні "Феофанія". Натомість справжні проблеми почалися лише зараз. "Шукаю наразі фахового психолога. Говорив з раніше звільненими заручниками , то вони підтверджують, що проблеми починаються десь через півроку перебування на волі", - не особливо охоче ділиться Володимир Фомічев.

Повернутися до звичного життя йому допомагає робота в одній з українських громадських організацій та спілкування з тими, хто був так само, як і він, у заручниках. "Телефонуємо час від часу, ділимося новинами, розповідаємо, як у кого справи. Можливо, треба комусь допомога", - зазначає Фомічев. Він відзначає, що Україні варто вже зараз думати про створення системи допомоги та реінтеграції  звільнених заручників і полонених, оскільки конфлікт на Донбасі буде довготривалим і аналогічної допомоги потребуватимуть ще багато людей.

За даними Служби безпеки України, станом на початок лютого 2018 року на Донбасі незаконно утримувалося 108 українських громадян. Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який визначає правовий статус незаконно утримуваних осіб на тимчасово окупованих територіях України та за її межами. "Держава посилить правовий захист заручників, допомогу в підготовці позовів задля притягнення причетних до катувань і незаконних утримань. Також пропонується ще раз законодавчо зафіксувати, що протягом перебування в полоні військовослужбовцям нараховується заробітна платня", - повідомила перша віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко у Facebook. Вона підтверджує, що норма про нарахування зарплати військовим під час перебування в полоні існує і зараз. Утім, судячи з великої кількості скарг від родин заручників, і тут на заваді її отриманню стають ті ж бюрократичні перепони.