Німецькі ЗМІ про Майдан
5 грудня 2013 р.Німецькі видання приділили увагу візитові міністра закордонних справ ФРН Ґідо Вестервелле до Києва. Вони закликають Німеччину та Європу надіслати чіткий сигнал підтримки мирним протестувальникам в Україні. Водночас деякі видання підкреслюють наявність значних внутрішніх розбіжностей усередині країни та нагадують, що частина українців, особливо на промисловому Сході, підтримує зближення України з Росією.
"Вестервелле зрозумів, наскільки важливою є Україна для ЄС і наскільки важливим є вирішення конфлікту з Росією щодо угоди про асоціацію для усього східноєвропейського партнерства", - пише Lausitzer Rundschau. Видання наголошує на тому, що Віталій Кличко і всі проєвропейськи налаштовані українці "зараз потребують чітких сигналів підтримки". "Не можна залишати їх наодинці з перевагою урядового блоку, котрий перебуває під російським тиском, і вони не повинні почуватися залишеними наодинці. Ніхто не може надати такої підтримки більше, аніж провідний представник уряду з Німеччини, найбільшої країни ЄС".
Через це видання вважає подорож Вестервелле до Києва важливою, "навіть якщо вона, напевно, не призведе до значних змін". "Посланням Ґідо Вестервелле до можновладців довкола президента Януковича має бути: утримайтеся від репресій, не зачиняйте повністю двері до Європи. Принаймні ми триматимемо їх надалі відкритими і допоможемо вам, коли ви захочете у них пройти. І послання до демонстрантів має бути: тримайтеся, не здавайтеся, залишайтеся мирними. Ми підтримуємо вас", - пише газета.
"Холодна війна за Україну" - шлях у нікуди
Щоденна газета Rheinische Post, котра виходить у Дюссельдорфі, у коментарі "Холодна війна за Україну веде в глухий кут" висловлює побоювання, що демонстранти не мають сили Помаранчевої революції 2004 року, котра тоді привела до зміни уряду. "Політики ЄС вдаються до тактики обережного ухиляння з огляду на Кремль, котрий уперто зараховує Україну до області російських інтересів; у тому числі візит Ґідо Вестервелле матиме через це радше символічний характер. Однак той, хто хоче допомогти Україні, мусить зайняти чітку позицію і водночас шукати діалогу з Росією. Нинішня політика "або-або" веде у глухий кут. Після неї залишаться лише переможені".
Інакше оцінює ситуацію в Україні щоденна газета Schwäbische Zeitung, котра виходить у Равенсбурзі. У коментарі "Кожному своя Україна" видання пише, що "Брюссель та Берлін" хочуть переконати усіх у тому, що багато переважно молодих українців на Майдані Незалежності - це "хороші українці, котрі власне хочуть у Європу". "Погані" ж українці у цій інтерпретації - це "радше старші, темні радянські сили довкола президента Віктора Януковича, котрі шукають поєднання з Росією і її так званою культурою репресій", пише видання. На думку автора коментаря, так бачать Україну західні та східні спостерігачі включно з міністром Вестервелле, котрий "не усвідомлює реальності, коли він заявляє, що уся країна, власне, хоче на Захід".
"Федеральний уряд і Європейський Союз дещо обманюють і нас, і себе, коли заявляють, що Україна хоче до Європи. Звісно, частина країни туди хоче, разом з боксером Віталієм Кличко. Проте інша, економічно важливіша частина хоче в Росію, у тому числі з культурних причин і не в останню чергу через те, що завдяки постачанням російського газу в українських вітальнях тепло узимку", - пише Schwäbische Zeitung.
FAZ: Україна - це Росія з людським обличчям
"Україна - як Росія, лише з людським обличчям, - пише щоденна газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. - Через це країна, котра була колискою старої Русі, і її великоросійський старший брат попри найближчі етнокультурні зв’язки, а також тут і там заражені бандитизмом і корупцією економіку та суспільство, стали радикально чужими одне одному, як це наочно демонструють протести проти українського президента Януковича і його промосковського корегування курсу".
Видання наголошує, що "багата на ресурси Росія Путіна відшкодувала своїм громадянам втрату громадянських свобод збільшенням доходу". Та попри те, що дохід середньостатистичного українця нині удвічі менший, ніж у середньостатистичного росіянина, українці насолоджуються удвічі більшою кількістю громадянських прав та свобод, стверджує газета. "Тож нині російські інтелектуали із заздрістю дивляться на Київ, котрий має третину населення Москви, однак при цьому вивів на вулиці в рази більше демонстрантів проти режиму, аніж російська столиця у її героїчні дні". Автор фейлетону Керстин Гольм припускає, що такою "по-людськи обмеженою, але і здатною до розвитку", як Україна, могла би бути і Росія, якби у неї не було ресурсів.