Зміни до Конституції: голосування на тлі кривавих сутичок

За попереднє схвалення президентського проекту змін до Конституції України проголосували 265 депутатів парламенту з 368 зареєстрованих у залі. Більшість із них - від пропрезидентської фракції партії "Блок Петра Порошенка", а також фракцій партій "Народний фронт" і "Опозиційний блок". Водночас проти конституційних змін висловилися депутати одразу трьох фракцій правлячої коаліції - партій "Батьківщина", "Самопоміч" та "Радикальної партії Олега Ляшка".

"Особливості самоврядування" на Донбасі

В тексті проекту змін до Конституції в розділі "Перехідні положення" сказано, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом. Відповідний документ був ухвалений парламентом іще восени 2014 року, але досі так і не був підписаний президентом.

Децентралізація решти територій передбачає трирівневу систему адміністративного поділу: громади, райони, регіони. Виконавчу владу на місцях, згідно з конституційним проектом, мають здійснювати виконкоми місцевих рад, тоді як районні та обласні державні адміністрації повинні бути ліквідовані. Окрім цього, законопроект передбачає запровадження інституту префектів, які представлятимуть на місцях центральну виконавчу владу країни.

Блокування трибуни та вигуки "Ганьба!"

Голосування відбулося за умов блокування президії парламенту депутатами фракції "Радикальної партії Олега Ляшка". Спікерові Володимиру Гройсману довелося вести засідання з трибуни для виступів депутатів. Його слова, а також виступи речників з місць на підтримку президентського законопроекту протестувальники глушили сиренами, вигуками "Ганьба!" та грюканням порожніх пластикових пляшок об столи.

Перед будівлею парламенту протестували більше тисячі активістів партій правого спрямування та громадських організацій. Президент Порошенко скасував свій приїзд до Верховної Ради, замість нього проект закону представляв його представник Степан Кубів. Як і решта прихильників конституційних змін, він наголосив, що ці зміни жодним чином не закріплюють за Донбасом особливого статусу, а лише допускають можливість особливих умов місцевого самоврядування.

Виконання Мінська-2 чи "антиукраїнський план Путіна"?

Спікер Гройсман заявив, що проект закону схвалений Венеціанською комісією і сприятиме "деолігархізації України, економічному зростанню та збільшенню кількості робочих місць". Голова "Опозиційного блоку" Юрій Бойко пояснив готовність його фракції голосувати за конституційні зміни тим, що вони відкриють "шлях до дипломатичного врегулювання ситуації на Донбасі". Лідер фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрій Луценко переконував депутатів, що президентський законопроект "сприятиме виконанню мінських домовленостей". А також лякав колег втратою союзників на Заході в разі провалу конституційних змін українським парламентом.

Їхній опонент, лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко назвав зміни до Основного закону "антиукраїнським планом Путіна з розколу України". Він поскаржився на тиск влади на депутатів. Закликаючи колег голосувати проти змін до Конституції лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що президентський законопроект не провадить ані до справжньої децентралізації, ані до миру на Донбасі. "Україна сьогодні повинна бути ініціатором початку абсолютно нових, більш потужних переговорів на зовсім іншому геополітичному рівні: не на базі Мінська, а на базі ООН", - сказала Тимошенко журналістам в кулуарах парламенту.

Вже після голосування Юрій Луценко заявив, що остаточне затвердження конституційних змін слід чекати після місцевих виборів. Спікер Гройсман на підсумковому брифінгу ухилився від прямої відповіді на це запитання. "Зараз ми будемо проводити підготовку до остаточного голосування, це відбудеться ще в цьому році", - зазначив Гройсман.

Кривавий фінал

Категоричну незгоду зі змінами до Конституції висловили позапарламентські партії та громадські рухи, активісти яких зібралися біля стін Верховної Ради. Переважна більшість з них були під прапорами партії "Свобода". Протести відбувалися мирно, доки група з близько тридцяти молодиків, обличчя яких були закриті балаклавами та хустками, не стала тиснути на шереги правоохоронців, які в небаченій досі кількості вишикувалися перед спорудою парламенту. За офіційними повідомленнями міліції, їх тут було 3,5 тисячі з чотирьох тисяч наявних у Києві бійців міліції та Національної гвардії України.

Під час сутичок на площі Конституції перед центральним входом до парламенту вибухали димові шашки, розпилювався газ та літала бруківка. Вже після голосування стався сильний вибух, після якого на асфальті з'явилися калюжі крові. І правоохоронці, і організатори пікету повідомили про десятки потерпілих, в тому числі й тяжко поранених. Партія "Свобода" та "Самопоміч" поклали відповідальність за це на МВС та СБУ, які, за їхніми словами, не спромоглися заблокувати провокаторів. "Це або злочинна недбалість, або підігрування провокаціям, які вигідні Москві", - заявив журналістам лідер фракції "Самопомочі" Олег Березюк.

Радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявив, що інциденти під будівлею Верховної Ради "заздалегідь готувалися російськими спецслужбами". МВС кваліфікувало події під парламентом, як теракт і повідомило по поранення понад 100 правоохоронців. Пізніше було повідомлено про смерть одного з них від кульового поранення.