Освіта на карантині

Тисячі українських випускників в Україні досі очікують остаточного рішення щодо зовнішнього незалежного оцінювання. З результатами цих іспитів абітурієнти можуть дистанційно подавати документи на вступ до будь-якого закладу вищої освіти в Україні. Однак ситуація із COVID-19 цього року поставила під загрозу проведення ЗНО. Спочатку уряд неочікувано скасував проведення пробного тестування, яке мало відбутися у понеділок, 15 червня. Дата складання першого іспиту, запланованого на 25 червня, ще може бути перенесена за рішенням міністерства охорони здоров'я. В уряді також досі сперечаються, кого можна звільнити від обов'язкового проведення ЗНО.

Два графіки проведення та ймовірне скасування

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання цього року залежать від епідеміологічної обстановки у країні. Ще у квітні українське міністерство освіти затвердило два сценарії розвитку. За першим, сприятливим, основна сесія ЗНО відбудеться з 25 червня по 17 липня. Якщо ситуація із захворюваністю на COVID-19 погіршуватимуться, тестування проведуть із 17 серпня по 4 вересня.

У міністерстві освіти (МОН) наполягають, що варіант скасування ЗНО неприпустимий. Тим часом, міністерство охорони здоров'я допускає такий розвиток подій. Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко на брифінгу повідомив, що скасування цілком можливе в тому випадку, якщо будуть значно перевищені епідемічні показники. Крапку у цьому питанні обіцяють поставити 20-22 червня.

"Руки геть від ЗНО"

Ймовірне скасування ЗНО викликало шквал критики в українському суспільстві, адже головна мета цього тестування у мінімізації хабарів та корупції під час вступних іспитів до закладів вищої освіти. Тепер вони можуть повернутися, застерігає український освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Наприкінці минулого тижня, посилаючись на власні джерела, він повідомив про підготовку до скасування цьогорічного ЗНО. Горбачов закликав захистити право молоді на справедливий доступ до вищої освіти, запустивши флешмоб "Руки геть від ЗНО". Під таким хештегом українці почали масово ділитися історіями, як їм допомогло ЗНО та чому воно настільки важливе для українських абітурієнтів. "Це єдиний перевірений інструмент забезпечення права на рівний доступ до вищої освіти, який діє понад десять років. Випускники й випускниці з усіх населених пунктів України мають змогу здати іспити, з допомогою яких потім подаватися до будь-якого університету країни. Інших альтернатив ЗНО зараз немає", - пояснює DW освітня експертка українського аналітичного центру CEDOS Тетяна Жерьобкіна.

За її словами, понад 60 відсотків абітурієнтів у 2019 році вступали до інших населених пунктів, аніж їхній рідний регіон. "Якщо раптом ЗНО не буде, то приблизно у такої кількості дітей може виникнути проблема зі вступом, - застерігає оглядачка. - У них буде ще більший ризик заразитися, бо потім необхідно буде їхати в ніше місто чи іншу область, щоб здати вступний іспит. Або вони просто не будуть  вступати цього року, або ж вступатимуть абикуди".

Читайте також: Жителі Криму та Донбасу можуть вступати до вишів без ЗНО через спеціальні центри

Кого можуть звільнити від тестів

Цього року на зовнішнє незалежне оцінювання зареєструвалося майже 380 тисяч учасників, які в середньому складатимуть іспит із трьох предметів. Разом з тим, частина із зареєстрованих - це ті, хто надалі не претендуватиме на вищу освіту і складатимуть ЗНО лише задля отримання атестату про загальну середню освіту. Це також стосується студентів коледжів, які зобов'язані складати ЗНО задля внесення результатів тестування як державної підсумкової атестації (ДПА). Саме цій категорії експерти пропонують скасувати обов’язкове ЗНО, аби розвантажити пункти тестування та зменшити ризики заразитися. "Таких учасників буде близько ста тисяч", - припускає у розмові з DW заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко.

Вона підкреслює, що варіант відміни ЗНО для цієї категорії цілком можливий. "Все ж таки, державна підсумкова атестація підсумовує роки навчання в школі і фактично не є обов’язковою, і не кожен раз може бути зовнішньою. Наприклад, в 4 і 9 класі також підсумовуються результати навчання в межах закладу, і цього року ДПА для цих категорій учнів була скасована", - говорить представниця УЦОЯО. Освітній омбудсмен Сергій Горбачов також закликав виконувачку обов'язків міністра освіти Любомиру Мандзій звільнити від обов’язку проходити ЗНО тих, хто не планує вступати цього року до закладів вищої освіти.

ЗНО в онлайн-режимі?

Надзвичайна ситуація з пандемією змусила академічну спільноту у багатьох країнах шукати нестандартні рішення складання іспитів та оцінювання якості освіти, передусім завдяки проведенню тестувань в онлайн-режимі. Чи готова до такого сценарію українська освіта? Сергій Горбачов відповідає скептично. "Треба думати над системою онлайн-тестування. Але там величезна купа питань, які треба вирішувати - фінансових, організаційних, етичних", - каже він. У МОН, зі свого боку, теж визнають, що для проведення об'єктивного ЗНО у дистанційному форматі нині не створено необхідної технічної бази. Це підтвердила, зокрема, і спроба дистанційно провести пробне тестування з української мови та літератури. Сайти регіональних центрів оцінювання якості освіти не витримали навантаження, а користувачі зі значними труднощами завантажували тестовий зошит із запитаннями та бланк відповідей.

"Очний формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає низку заходів, які забезпечують ідентифікацію учасників і протидію списуванням та іншим проявам недоброчесності. Саме завдяки цьому зберігається неупередженість та об'єктивність результатів ЗНО. Технічних умов для забезпечення цього у дистанційному форматі немає", - відверто кажуть у міносвіти і радять готуватися до очного ЗНО. "Жодної відміни зовнішнього оцінювання не може бути", - додали у пресслужбі міністерства у відповідь на запит DW.

Читайте також: Школа в Україні після карантину: можливі сценарії

В очікуванні остаточних рішень

Скасування державної підсумкової атестації у формі ЗНО та внесення відповідних змін до законодавства буде можливим лише у разі перенесення зовнішнього оцінювання на серпень, повідомили в міністерстві. Там наполягають, що усі пункти тестування уже підготовлені та забезпечені необхідними  засобами захисту та дезінфекції. За рекомендаціями санітарного лікаря, усі учасники ЗНО повинні будуть перебувати у захисних масках. Допускатимуть на іспити лише осіб з температурою не вище 37,2 градусів та без ознак респіраторних захворювань. На тестування залучатимуть інструкторів не з груп ризику, а за процесом стежитимуть медики та поліція.

В УЦОЯО закликають МОЗ повідомити про остаточну дату не пізніше ранку 19 червня, оскільки це мінімально необхідний час, щоб попередити усіх інструкторів та понад сто тисяч зареєстрованих учасників першого тестування з математики. "Зараз і так усі нажахані, а якщо додати невизначеність з термінами, чи складати, чи не складати ЗНО, то страшно уявити, що почувають випускники і їхні батьки", - зазначив у коментарі DW Сергій Горбачов і закликав уряд не затягувати далі із рішенням.