Йозеф Рот: «злий, п’яний, але розумний…»

Йозеф Рот народився 2 вересня 1894 року під Бродами, які тоді належали до Австро-Угорської імперії. Після успішного закінчення гімназії в Бродах Рот вивчає германістику та філософію в Львівському та Віденському університетах. Під час першої світової війни він добровольцем вступає до австрійського війська. "Ця жахлива війна зробила нашу юність німою. Якщо ми її переживемо, то ми вже подорослішаємо", пише він з фронту. Після повернення з російського полону в 1919 році , Рот розпочинає працювати журналістом у новоствореній віденській газеті "Der neue Tag" ("Новий день"). У червні 1920 року він переїжджає в Берлін.

Інтелектуальний авангардист Веймарської республіки

Рот пише в Берліні для численних газет і журналів, передусім для "Berliner Börsen-Courier" ("Берлінський біржовий кур’єр"). Працюючи журналістом, він не пише передові статті, натомість блискучі фейлетони та подорожні замітки й залишається при цьому завжди незалежним у своїх поглядах. У ранніх статтях він висміює полемічно-сатирічні реакційні тенденції та економічні негаразди. Його політичні репортажі вважались одними з кращих. Навесні 1925 року „Frankfurter Zeitung“ посилає його працювати кореспондентом у Парижі. До початку 1933 року він написав сотні статей. Коли до влади приходять нацисти, Роту забороняється друкуватись у Німеччині. Але він продовжує писати для еміграційних видань, а також для польської та чеської періодики.

Автор бестселерів

Вже у 1923 у своєму першому романі «Павутиння» Рот усвідомлює небезпеку націонал-соціалізму. В наступні роки виходять його романи «Готель Савой», «Ціппер і його батько», «Бунт». Він пише про обезсилених і безпомічних переважно єврейського походження та про австрійські сім’ї офіцерів і службовців. Великий успіх приніс йому роман «Йов: Роман простого чоловіка» (1930). Міжнародне визнання прийшло до нього два роки пізніше – коли був написаний роман «Марш Радецького». У націонал-соціалістичній Німеччині його книжки забороняли й палили. Лише після Другої світової війни написане Ротом пережило друге відродження. Крім цього, майже всі його літературні твори були екранізовані.

Розчарування…

Глибокий сум, розпач і безнадійність у еміграції стають постійними супутниками письменника. Рот чинить опір своїм невдачам, передусім розпаду Австро-Угорщини. «Австрія не є більше державою, не є батьківщиною, не є нацією», говорить один із героїв його роману. Рота пригнічує також захворювання дружини Фрідеріки.

Богемне життя

Постійно втікаючи від сімейних та громадських обов’язків, він поринає в любовні пригоди. І розпочинає випивати. Численні бари стають його домівкою, він пише у кафетеріях, живе практично лише в готелях. «Його єдиним постійним місцем проживання був Берлін. Тут у 20-х роках у будинку №74 на теперішній вулиці Потсдамер Штрассе проживав Рот з своєю дружиною» - говорить співвласник кафе «Joseph Roth Diele» Дітер Функ, яке розташоване нині в сусідньому будинку.

Кафе було засновано у 2002 році шанувальниками творчості Йозефа Рота. «Весь інтер’єр приміщення присвячений літературній діяльності письменника. Ми оформили його численними цитатами, фотографіями, книгами письменника. У цьому літературному кафе можна не лише купити книги Рота, а просто сісти й читати їх» - каже Дітер Функ. Кафе «Joseph Roth Diele» відоме передусім серед митців, поетів і письменників міста. Час від часу тут проводяться літературні вечори, в яких беруть участь і українські літературні діячі.

Автор: Тетяна Солтисяк

Редактор: Леся Юрченко