Казус комісії: чому досі не змінили склад ЦВК

За кілька хвилин по десятій вечора 1 червня 2007 року Верховна Рада України звільнила один склад Центральної виборчої комісії (ЦВК) та призначила інший на тлі політичної кризи довкола позачергових виборів до Ради. Дев'ять років, дві президентських та три парламентських кампанії потому, на сайті глави держави з'явилася петиція з вимогою негайно оновити склад ЦВК - 12 з 15 членів комісії уже значно перебрали свій семирічний термін повноважень.

Напередодні дострокових президентських виборів 2014 року парламент пішов на політичний крок - ухвалив поправки до закону "Про Центральну виборчу комісію", які дозволили членам ЦВК працювати й після семирічного терміну до призначення нового складу. Інакше комісія тоді б не мала права оголошувати результати президентських виборів, які відбулися 25 травня 2014 року. "Ми маємо правову колізію, коли в одному законі чітко говориться про сім років повноважень членів комісії, а з іншого боку - пролонґується їхня діяльність до призначення нового складу", - каже DW координаторка громадської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

Тим часом петицію підписало уже близько 3000 громадян. Для того, аби петицію було розглянуто, необхідно набрати 25 тисяч підписів.

За законом, членів ЦВК призначає Верховна Рада за поданням президента, який враховує пропозиції депутатських фракцій і груп. За даними "Опори", на розгляді глави держави зараз перебуває 25 кандидатур від парламентських фракцій. Серед них є й три чинних члени ЦВК: голова комісії Михайло Охендовський (поданий "Опозиційним блоком", у ЦВК - з лютого 2004 року) та його заступники Жанна Усенко-Чорна (запропонована "Батьківщиною", у ЦВК - з грудня 2004 року) і Андрій Магера (запропонований "Народним фронтом", у ЦВК - з грудня 2004 року).

"Процес затягується через те, що ті члени ЦВК, які на сьогодні є, повністю підконтрольні й передбачувані, влаштовують нинішню владу", - вважає депутатка фракції "Самопоміч", секретар комітету з питань європейської інтеграції Олена Сотник. Вона вказує, що остаточного консенсусу щодо майбутнього складу ЦВК серед фракцій немає, тоді як у чинної коаліції де-факто немає 226 голосів.

Примара позачергових парламентських

На думку Сотник, не знято загрозу подальшого розхитування ситуації задля проведення дострокових парламентських виборів. "Тому для ключових гравців, у тому числі й для президента, важливо зберігати цей контроль", - додає вона. Можливість проведення дострокових виборів у "Блоці Петра Порошенка" (БПП) відкидають за браком юридичних та політичних підстав.

Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, екс-голова "Комітету виборців України" Олександр Черненко переконаний, що процесс обрання нового складу Центральної виборчої комісії гальмується через прагнення фракцій отримати максимальне представництво у ЦВК. "Зараз ведуться активні політичні консультації. Я думаю, вже найближчим часом таке подання відбудеться", - заявив він DW.

Кого обирати

Нинішній склад ЦВК, попри значний досвід проведення виборів, заслуговує й на серйозну критику. У 2012 році під час виборів до парламенту Центральна виборча комісія визнала неможливість встановлення результатів у п'яти мажоритарних округах, де за екзит-полами перемагали опозиційні кандидати. Також ЦВК у нинішньому її складі не зареєструвала кандидатами на виборах Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, обґрунтувавши таку відмову наявністю у Тимошенко й Луценка непогашеної судимості. Нинішній склад ЦВК не відображає й актуальних політичних реалій - семеро з 12 "старих" членів обрані від Партії регіонів, комуністів та соціалістів.

Опозиційна "Самопоміч" відмовиться голосувати за новий склад ЦВК, якщо президент запропонує когось з її нинішнього складу. "Цей склад ЦВК себе вже неодноразово скомпрометував", - підкреслює Сотник, пояснюючи вимогу повного оновлення. Вона наголошує на двох головних критеріях - професійність та чиста репутація, чим, на її думку, нинішні члени ЦВК не можуть похвалитися.

А от Ольга Айвазовська з "Опори" радить провести люстрацію серед членів ЦВК. "Люди, які перебувають на таких посадах такий тривалий період часу, не можуть залишатися непрофесійними", - вважає вона. Тож, після люстрації вона цілком може собі уявити і перепризначення тих, хто себе нічим не заплямив.

Президентський блок, який подав найбільше кандидатур, не визначився з позицією щодо цього. "Ми на фракції це ще не обговорювали, але є два підходи. Один з них - всі нові люди, хоча закон не забороняє, щоб були подані ті, хто вже виконував обов'язки члена ЦВК. Це вже вирішує президент", - вказав Черненко.

Нові виклики

Перед ЦВК стоять у майбутньому вкрай важливі та складні завдання. Одне з них - потенційні вибори на окупованій території Донбасу. Рано чи пізно вони потребуватимуть серйозної організаторської та правової роботи. "Виборчий процес має бути кришталево чистим з точки зору довіри до нього", - каже Айвазовська. На її думку, вже це потребує оновлення складу ЦВК.

До переліку завдань ЦВК належить і нове виборче законодавство. Провідні політичні гравці обіцяли ухвалити його ще в коаліційній угоді восени 2014 року. Потім це питання зникло з порядку денного парламенту. Зміна виборчого законодавства "фактично, засунута в дальню шухляду… Дві ключові сили, в яких більшість голосів, до цього не готові і не готові розпочинати цей процес", - закидає депутатка від "Самопомочі" Сотник чинній більшості брак політичної волі.

Черненко з БПП такі закиди відкидає. За його словами, в Раді вже достатньо напрацьованих законопроектів, яким коаліція завдяки вирішенню урядової кризи зможе незабаром приділити увагу.

Опитані DW політики і експерти погоджуються, що зараз рішення - лише за президентом. "Якщо, наприклад, за 87 днів не збереться 25 тисяч підписів, у президента політично буде менше мотивації активізувати цей процес", - резюмує Айвазовська. У листопаді Вищий адміністративний суд України визнав протиправною бездіяльність президента України Петра Порошенка щодо зміни чинного складу Центральної виборчої комісії - проте юридичних наслідків це не потягнуло.