Канцлерка Меркель та санкції щодо Росії: зміна курсу?

У питання санкцій, запорваджених ЄС щодо Росії, між консервативною канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) та її соціал-демократичним міністром закордонних справ Зіґмаром Ґабріелм (Sigmar Gabriel) уже давно існували хоч і не принципові, однак все ж таки помітні розбіжності.

Обоє вважають приєднання Криму до Росії анексією, порушенням міжнародного права. Обоє звинувачують Москву у підтримці сепаратистів на сході України та дестабілізації цього регіону. Однак Меркель завжди наполягала на послідовності: спочастку мають бути реалізовані усі пункти мінських домовленостей, потім можна буде говорити про зняття чи пом'якшення санкцій.

А Ґабріель, як і його попередник на посаді міністра закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), не виключав і варіант поетапного скасування штрафних заходів у випадку позитивних зрушень при вирішенні конфлікту на сході України. Тепер про такий варіант говорять і у Відомстві федерального канцлера. Зміна курсу?

Ґабріель та "блакитні шоломи"

Зіґмар Ґабріель однозначно позитивно прокоментував пропозицію російського президента спрямувати на схід України ООНівські "блакитні шоломи". На його думку, "у російському підході відбувся поворот", Москва надсилає Заходу "сигнал", який не треба "легковажно" ігнорувати.

За словами Ґабріеля, немає сенсу чекати, коли будуть виконані мінські домовленості, і тільки після цього знімати санкції. "Давайте хоча б доб'ємося встановлення режиму тиші та відведення важких озброєнь, а потім як винагороду скасуємо санкції та допоможемо у відновленні сходу України", - запропонував німецький міністр.

Німецька преса відреагувала на російську пропозицію більш стримано. Газета Welt навіть закинула Ґабріелю, що він, "схоже, має намір стати на сторону російського агресора", і недвозначно порадила канцлерці звільнити міністра.

Розкол України під прапором ООН?

Можливо, така реакція преси спонукала офіційного представника Ґабріеля Мартіна Шефера (Martin Schäfer) пояснити на прохання DW позицію МЗС ФРН. Виявляється, проект резолюції ООН, внесений на розгляд Ради Безпеки, зовсім не відповідає німецьким очікуванням.

Так, пояснив Шефер, неприйнятною, зокрема, є російська вимога обмежити сферу відповідальності "блакитних шоломів" лінією розмежування та не розташовувати їх у ділянці українсько-російського кордону. У цьому МЗС ФРН вбачає загрозу фактичного відділення Донбасу від решти території України під прапором ООН.

"Ми не зацікавлені у тому, щоб конфлікт в Україні перетворився в один із "заморожених" на території колишнього Радянського Союзу, як от у Грузії чи Придністров'ї, - заявив Шефер. - Наша мета - якомога скоріше реалізувати мінські домовленості".

Неприйнятною для Берліна є і - як це пропонує Москва - участь самих сепаратистів у розробці мандата для "блакитних шоломів". Шефер не зміг пригадати жодного випадку у світі, коли повстанці чи сепаратисти, які ставлять під питання територіальну цілісність держави, отримували б право голосу при вирішенні питання про те, якою має бути миротворча місія ООН. Так оцінюють російську прпозицію і радники канцлерки.

Два проекти - два підходи

Разом з тим, і у МЗС Німеччини, і у відомстві канцлерки Меркель підкреслено нагадують про те, що сама ідея відправити на Донбас "блакитні шоломи" - українська, що президент України Петро Порошенко виступає з такою пропозицією з 2015 року. "Добре, що Росія тепер приєднується до такої ініціативи", - говорить представник канцлера.

Свій проект резолюції про "блакитні шоломи" представила й Україна. Таким чином, у Раді Безпеки їх тепер два. "Якщо, однак, порівнювати один та інший, то між ними мало, а то й узагалі немає нічого спільного", - визнає Мартін Шефер. Однак той факт, що Кремль взагалі погодився обговорювати первинно українську ідею, він розглядає як шанс зрушити з мертвої точки "тотально замуровану, забарикадовану політичну ситуацію на сході України".

Якщо просійська пропозиція не блеф, вважають у МЗС ФРН, то президент Путін має бути готовим до того, щоб вести на цю тему перемовини, йти на компроміси. Перспектива ж лібералізації санкційного режиму може спонукати його бути більш гнучнким.

До такого ж підходу тепер схиляються й у Відомстві федерального канцлера. Санкції не самоціль, щоразу наголошує офіційний представник Меркель Штеффен Зайберт (Steffen Seibert), це реакця на анексію Криму та дестабілізацію сходу України. Санкції, мовляв, будуть скасовані, коли зникнуть причини, що спонукали ЄС їх запровадити.

Сигнал Берліна Москві

Раніше, однак, попередньою умовою скасування чи лібералізації санкційного режиму Зайберт називав повну імплементацію мінського протоколу. Тепер він використовує інше формулювання: "Повне скасування санкцій можливе у випадку повної реалізації мінських домовленостей".

Тобто часткове можливе і до цього? Коли кореспондент DW на урядовій прес-конференції звернув увагу на таку зміну формулювання, Штеффен Зайберт фактично підтвердив відхід канцлерки від попередньої позиції у питанні санкцій.

Він нагадав про безпорадне становище людей у зоні конфлікту на сході України, про катастрофічну гуманітарну ситуацію. "Усі ж погоджуються, що до цього часу досягнутий лише зовсім невеликий прогрес чи, радше, взагалі жодного прогресу ус праві реалізації мінських домовленостей, - заявив він. - Ідеться про те, щоб там, нарешті, хоч щось змінилось".

Очевидно, канцлерка, пом'якшивши позицію, надсилає Кремлю сигнал: поступки по "блакитних шоломах" перетворяться для Росії на лібералізацією санкційного режиму. А Мартін Шефер з МЗС Німеччини говорить про це відкритим текстом: "Якщо ми просунемось у справі подолання цієї кризи, - заявив він, відповідаючи на питання DW, - то має сенс подумати про те, чим можна відплатити за конструктивний внесок Росії, і цим може бути скасування або часткове, поетапне скасування санкцій ЄС".