Картини Айвазовського вивезли в Москву
2 серпня 2016 р.
Попри "мертвий" літній сезон у Москві, перед Третьяковською галереєю на Кримському валу, де 29 липня відкрилась ювілейна виставка художника Івана Айвазовського, великі черги. За словами директорки галереї Зельфіри Трегулової, за два тижні попереднього продажу вдалося реалізувати 20 тисяч квитків, а після публікації відео-тізера, який переглянули 500 тисяч людей, квитки щодня купують близько 2 тисяч відвідувачів.
Картини з Криму
На виставці, присвяченій 200-річчю Івана Айвазовського, зібрали 120 картин з 23 колекцій, зокрема - з фондів картинної галереї у Феодосії, де художник прожив 54 роки. Звідти в Москву вивезли 10 художніх робіт і 28 малюнків.
Оскільки галерея розташована на території Криму, міністерство культури України висловило протест у зв'язку з порушенням 5-ї Гаазької Конвенції 1954 року, яка забороняє вивозити культурні цінності з окупованих території.
"Україна закликає широке міжнародне співтовариство, відповідні відомства іноземних держав та країн-членів міжнародних організацій призупинити співробітництво з російськими установами в сфері культури, якщо таким російським установам передаються рухомі культурні цінності, які незаконно вивозяться з території АР Крим та міста Севастополь, а також призупинити проведення іноземних виставок у таких російських музеях та виставок експонатів російських музеїв за кордоном" - йдеться у заяві міністерства культури України.
До Москви з кінцями?
Найбільші побоювання українського мистецтвознавця Олексія Рогодченка полягають в тому, що картини Айвазовського можуть не повернути до Криму. "Я переконаний, що так і станеться. Усі великі музеї світу цим грішать, вони намагаються за будь-якої нагоди залишити в себе роботи з невеликих колекцій. Нічого не маю проти самої Третьяковки, але я бачив дуже багато таких випадків", - пояснив Рогодченко в інтерв'ю DW.
За словами мистецтвознавця, полотна з Феодосії, які застрахували на два мільйони доларів, мають значно більшу цінність: "У 2012 році картину Айвазовського "Вечір в Каїрі" з приватної колекції виставили на аукціоні Sotheby'sза 2,5 мільйона фунтів стерлінгів, а вже через два роки інше його полотно - "Вид на Босфор" - продали за 3,2 мільйони. Уявіть, що буде, якщо під час транспортування, землетрусу або повені з якоюсь картиною з кримської колекції щось трапиться. Феодосійська галерея отримає жалюгідну компенсацію - одну тридцатьвосьму від двох мільйонів. А через кілька років шедевр може несподівано з’явитися на одному зі світових аукціонів".
14 робіт на реставрації
У Третьяковці таку можливість категорично відкидають. "Безперечно, всі роботи Айвазовського після закриття виставки повернуться до Феодосії, - запевняє заступниця директора галереї Тетяна Карпова. - Ми дуже уважно поставились до експозиції цього музею, ми розуміємо, що в літні місяці у Феодосії найбільший наплив туристів, котрі хочуть бачити повну експозицію. Тому ми взяли лише 10 художніх робіт з музею. Серед них тільки п'ять - це пейзажі, а ще п'ять - портрети матері, батька, брата Айвазовського, його другої дружини, які ми представили в біографічному розділі виставки".
За словами директорки галереї Зельфіри Трегулової, деякі графічні роботи перебувають у катастрофічному стані, й фахівці Третьяковки почали їх реставрувати: "Вони повернуться додому після завершення виставки. Все зроблено у відповідності до всіх міжнародних і загальноприйнятих стандартів та вимог і зі страхуванням від цвяха до цвяха всіх експонатів".
На питання DWпро те, чи намагалася Третьяковка узгодити переміщення культурних цінностей до Москви з міністерством культури України, Тетяна Карпова відповіла, що не розуміє, чому про це потрібно було домовлятися з українською стороною. "Вони претендують і на щось більше, як ви розумієте. Було б дивно обговорювати з ними це питання, - вважає Карпова. - Ми не порушили жодних законів. Це досить усталена практика, коли ми беремо картини з музеїв. Феодосійська картинна галерея погодилась дати нам ці роботи, музей цей підпорядковується міській владі, вони не заперечують. Ми нічого не забрали ані в Феодосії, ні в України, ми тільки додали".
Націоналізація як виправдання
Російський юрист, фахівець з авторського права Павло Сурков розповів, що, з точки зору російського законодавства, Третьяковка нічого не порушила. На його думку, юридично обмін між музеями Москви і Феодосії став можливим після того, як самопроголошена "Держрада" Криму прийняла рішення націоналізувати музейні цінності: "Відтоді Третьяковка і Феодосійська галерея можуть взаємодіяти як два російських музеї".
Як висловився Сурков, було б дивно вважати, що музей такого рівня, як Третьяковка, спробує присвоїти картини з Феодосії: "Люди, які там працюють - це типові безсрібники, вони надзвичайно цінують свою репутацію. До того ж, чесно кажучи, Айвазовський не так вже й дорого коштує, він був надзвичайно плідним художником і написав дуже багато картин. Я сам бачив полотна Айвазовського в приватних квартирах".
Попри це, за словами Суркова, оптимально подібні конфлікти слід вирішувати шляхом переговорів: "Так, наприклад, сталося з відомим фестивалем "Коктебель-джаз", який раніше спільно проводили Росія та Україна. Сторони домовились про два різні фестивалі: один в Коктебелі, інший - в Одесі. При цьому на обидва можуть приїжджати і російські, і українські музиканти та глядачі".
Небезпечний прецедент
Інший російський експерт, який спеціалізується на пам'ятках культурної спадщини, Микита Семенов стверджує, що вести розмову в категоріях права в цьому випадку взагалі неможливо: "Це питання не юридичне, а політичне. З точки зору міжнародного права, Україна має рацію. Будь-які дії з майном на території Криму вважаються спірними. Інша річ, що навряд чи хтось зможе вилучити ці роботи з Третьяковки на вимогу України. Це фізично неможливо".
Семенов вважає, що всі ці питання стосуються не тільки і не стільки культурних цінностей: "У Криму відбирають і банки, і підприємства. Все це робиться тишком-нишком, всупереч міжнародному праву. І Україна нічого не може з цим подіяти".
Олексій Рогодченко нагадує - в Криму ще багато об'єктів культурної спадщини, статус яких досі спірний. "Спадок передвижників, картини Коровіна, будинок-музей Пушкіна в Гурзуфі - все це може перекочувати на територію Росії. Тому я і б'ю на сполох. Може виникнути небезпечний прецедент", - резюмує український експерт.
Дивіться також: