Життя без ковбаси?

Дієтологи з державних науково-дослідних інститутів вже багато років таврують ковбаси і сосиски як не надто здорові продукти. Майже як солодощі. Те, що перероблене м'ясо у великих кількостях не надто корисне, для більшості німців, певно, давно не секрет. Однак оприлюднені напередодні результати дослідження, проведеного під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я, спричинили давно не бачений емоційний сплеск любителів ковбасок і паштетів. Зрештою, експерти ВООЗ приписують м’ясним продуктам - ні багато ні мало - підвищення ризику захворювання на рак.

Таке твердження чимало німців сприйняли ледь не як провокацію проти німецьких кулінарних звичаїв. Проти тюрінзьких смажених ковбасок, проти баварської вайсвурст, проти шніцелів і шинки. Середньостатистичний німець споживає 160 грамів м'яса на день. Як тепер бути з цією нестерпною новиною: підвищений ризик захворювання на рак? Їсти ковбасу тоншими скибками. Чи навіть взагалі не їсти?

Обурення в мережі

"NEIN!" буквально кричить великими літерами у коментарях на сторінці DW на Facebook користувач Алекс ван Вуґт. "Ми - німці, і наше харчування складається з переробленого м'яса". Його підтримує і Марко Турці з Італії: "Краще ми залишимося із салом, а от без ВООЗ можна обійтися". Не збирається нічого міняти у своїх кулінарних звичках, попри всі застереження Всесвітньої організації охорони здоров’я, і Аміра Скіпіоне. "Франкський хліб із печінковою ковбасою, пармська і шварцвальдська шинка", - перераховує вона свої кулінарні вподобання.

Ті, хто радше скептично ставиться до ковбаси, поки що, схоже, перебувають у меншості серед користувачів соціальних мереж. Приміром, серед читачів німецькомовних сторінок DW лише одиниці показують хоча б якусь стурбованість через застереження ВООЗ. Утім, на думку Какса Еммануельза з Уганди, зараз якраз "самий час" для людства, аби почати їсти менше м’яса та більше продуктів рослинного походження. У нерепрезентативному опитуванні, проведеному на інтернет-сторінці DW, майже половина користувачів зазначає, що планує у майбутньому скоротити споживання м’яса. Чи бояться вони тепер раку кишківника? Чи переймаються через високі ресурсні затрати на виробництво м’яса? Або це спричинене любов’ю до тварин з огляду на ті муки, які їм завдаються в умовах сучасного промислового масового утримання?

Соціальне відмежування через ковбасу?

Можливо, дехто побоюється також соціального несприйняття. Чи будуть на людину з бутербродом з ковбасою в руці незабаром так само скоса дивитися, як сьогодні дивляться на того, хто курить на дитячому майданчику? Попри велику кількість жартівливих реакцій у соцмережах серйозна дискусія в мережі щодо споживання м’яса в деяких країнах світу поки що, схоже, не поспішає розпочинатися. Леонард Сікан’їка з Замбії нагадує на сторінці DW у Facebook, що це все поки що лишається люксовою проблемою для дуже небагатьох. "Для нас тут це (споживання м’яса. - Ред.) - спосіб життя, який може собі дозволити виключно еліта", - каже він. Мільйони людей на планеті навіть не можуть пригадати, коли вони востаннє в своєму житті їли шинку, нагадує користувач. "Це тема актуальна для розвинених індустріальних держав, але не для людей з третього світу", - пише Сікан’їка.

Десь поміж розчаруванням та спротивом перебуває також Ендрю Стурман. "А що сьогодні ще не викликає рак?" - риторично запитує він. Відповідь на це питання має Роземарі Х’югі: "Продовжувати їсти далі. Життя таке вже є - небезпечне".

Існує також іще одна можлива реакція на висновки науковців - просто зі спокійною душею ігнорувати їх.