Коментар: Безплідне тупцяння на місці
28 листопада 2014 р.У квітні Афіни набралися хоробрості для того, щоби взяти ринковий кредит, а економіка країни зросла у третьому кварталі більше, ніж у будь-якій іншій країні Єврозони. Навіть рівень безробіття у 2014-му дещо впав. Тож, чи означає це, що "проблемне дитя" Єврозони рухається до одужання? Таке бачення оманливе. Коли грецький уряд наприкінці жовтня видав новини про те, що Афіни збираються звільнитися від приписів Міжнародного валютного фонду, ставки за грецькими кредитами зросли до неприпустимо високих рівнів. Незначне економічне одужання - мала розрада на тлі рецесії у минулі п'ять років, коли Греція втратила п'яту частину внутрішнього валового продукту. І в країні, де рівень безробіття сягав 28 відсотків, зменшення цього рівня на піввідсотка не особливо помітне.
І надалі без міцного фундаменту
Звичайно, не треба применшувати результати грецьких потуг, але вони не закладають міцний фундамент на майбутнє. Життя пацієнта, можливо, вже не під загрозою, але його стан і досі критичний. І все ж, недарма грецький уряд, який складається з правоцентристської партії Nea Dimokratia та соціал-демократів PASOK, так випинає позитивні новини. Коаліційні сили не мають 180 голосів, необхідних для обрання нового президента у лютому. У разі провалу, Конституцією передбачені дострокові вибори, а поточні рейтинги пророкують перемогу з п'ятивідсотковим відривом лівій опозиційній партії SYRIZA, на чолі з Алексисом Ціпрасом.
Іншими словами, прем’єр-консерватор Антоніс Самарас конче потребує успіху у мобілізації ядра свого електорату. Але наявні реалії йому не дуже сприяють. Зростання економіки у Греції і досі дуже крихке, структурні реформи державного апарату просуваються повільно, ухиляння від податків так і не приборкали, буксує приватизація, а заходи заощадження доводять до відчаю дедалі більше громадян - молоде покоління особливо страждає від браку можливостей. Міжнародні організації вже застерігають від затяжної соціальної кризи у Греції.
Проблема політичної культури ніде не зникла
Понад чотири роки країна живе під тиском стабілізаційної програми, фінансованої Єврокомісією, Європейським Центробанком та МВФ. І навіть за цих екстраординарних умов грецькі партії так і не змогли дійти мінімального консенсусу щодо порятунку країни.
Навіть зараз вони гарячково готуються до дострокових виборів замість того, щоби працювати над забезпеченням стабільності та постійності. Провідні члени партії SYRIZA навіть натякнули на вимоги до Німеччини повернути залишки воєнних репарацій, щоби включити їх до розрахунків нового бюджету. Це може виглядати як фарс з периферії Єврозони, але це є і свідченням нерозвиненості політичної культури в Греції. Той, хто бажає допомогти грекам, насамперед, мусить поставити під суворий контроль грецьких політиків та владу.