Коментар: Вибори у непрості часи
Християнсько-демократичний союз (ХДС) Анґели Меркель погіршив свій результат у Баден-Вюртемберзі, Рейнланд-Пфальці та Саксонії-Ангальт. Проте у далекому від цих земель Берліні очільниця партії все одно залишиться канцлеркою. Посаду голови політичної сили вона також збереже.
Було б дивом, якби ХДС не пережив почасти драматичну втрату голосів. У суспільства занадто багато запитань до політики уряду щодо біженців. За нею стоїть не лише канцлерка, але і молодший партнер Меркель - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Як наслідок, вона стала другою партією, що зазнала відчутних втрат на земельних виборах. Усе, що робить чи не робить коаліція ХДС/ХСС та СДПН у Бундестазі в пов'язаних із біженцями питаннях, вкрай відчутно впливає на всі шістнадцять федеральних земель країни. Усе, що громадяни думають про все це, вони вперше змогли висловити лише на цих виборах до земельних парламентів. Вони стали репрезентативною перевіркою настроїв суспільства, результати якої очікувані.
"Альтернатива для Німеччини" лишилася б у тіні без кризи біженців
Свято сьогодні лише в однієї партії - (правопопулістської. - Ред.) "Альтернативи для Німеччини". Якби не криза біженців, навряд чи вона б спромоглася подолати п'ятивідсотковий бар'єр. Але тепер ця партія проривається у парламенти трьох земель із двозначними результатами. Тріумф, який вона найменше завдячує переконливій програмі чи серйозним фігурам. Навпаки: менш ніж рік тому ворогуючі крила "Альтернативи" шматували одне одного. Уціліли підбурники, яким бракувало самої лише критики єдиної євровалюти. Вони шукали нових тем і знайшли близькість із ісламофобським рухом Pegida.
Успіх правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" був неминучим, але він може навіть зіграти на руку демократії. Тепер лише від інших партій залежить, чи серйозно вони сприймуть сигнал на виборах до парламентів федеральних земель. Він став попереджувальним пострілом у відповідь на суперечливу та нещиру політику, який правляці партії заслужили. Хіба що з'ясувати, чому люди не віддали свій голос за будь-яку іншу партію, ніж праві популісти, чи взагалі не пішли на вибори, неможливо.
Партії протесту приходять і відходять
Хоч лють та відмова у підтримці - не досить добрі мотиви для участі у виборах, але вони - цілком законні. Так звані протестні виборці були завжди. Здебільшого від таких виборців у виграші партії правого або навіть правоекстремістського спрямування. Утім, стати традиційною парламентською силою в парламентах різних рівнів (в історії сучасної Німеччини. - Ред.) ніхто з них не зміг. Ані заснована наприкінці 1980-х років крайня права партія "Німецький народний союз" (ННС), ані праворадикальна Націонал-демократична партія Німеччини (НДПН), ані гамбурзька політсила-одноденка "Партія наступу правової держави", відома також як партія Шиля. Наприкінці усе вирішує зміст програми, а цим АдН похизуватися не може. Та попри це ХДС, ХСС, СДПН, Лівим, Зеленим та ліберальній Вільній демократичній партії (ВДП) все ж слід уникнути помилки і не покладатися на впевненість у слабкості молодої протестної партії.
А це означає - сконцентруватися на власних сильних сторонах та переконаннях. У випадку з парламентами федеральних земель Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц та Саксонія-Ангальт це означає якомога швидше утворити дієві урядові коаліції. Час зараз занадто серйозний та складний, аби погрузати в дискусіях про партійно-політичні тонкощі. А коли за створенням урядових коаліцій люди побачать гідну довіри політику - не лише у питанні кризи біженців, то це стало б доказом життєздатності та гнучкості репрезентативної демократії. А тоді ми зможемо цілком спокійно спостерігати за виборами у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія та Берліні.