Ціна припинення вогню
3 вересня 2014 р.В Україні назріває зміна курсу. Глава української держави Петро Порошенко після телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним розглядає можливість домовитися про припинення вогню на сході України. Подробиці перемовин та деталі щодо шляхів досягнення потенційного перемир'я поки що невідомі. З Києва, Москви та з боку сепаратистів надходять суперечливі сигнали. Для мешканців регіону це стало б позитивною звісткою. Але перемир'я матиме серйозні політичні наслідки для конфлікту в Україні, який триває місяцями.
Новий "заморожений конфлікт"
Довготривале припинення вогню дозволить сепаратистам, яких підтримує Москва, вийти переможцями з конфлікту. Адже вони змогли б зміцнити та поглибити свою владу на підконтрольних їм територіям. Такі цілі випливають з плану Володимира Путіна про мирне врегулювання конфлікту, який складається з семи пунктів. Таким чином в Україні утворився би новий "заморожений конфлікт", яких на пострадянському просторі впродовж останніх 25 років утворилося декілька: у Придністров'ї, в Абхазії, у Південній Осетії та Нагірному Карабасі.
Росія добре розуміється на таких "заморожених конфліктах" та зрештою навіть схвалює їхнє виникнення. Адже за допомогою таких "представницьких структур" можна під час безкінечних дипломатичних переговорів уміло відстоювати російські інтереси. Крім того, Москва має можливість впливати таким чином і на внутрішню політику причетних держав.
За такими діями приховуються жорсткі владні амбіції. Через Євромайдан у лютому Росія втратила своїх найважливіших союзників у політичних колах Києва - українського президента Януковича та проросійську "Партію регіонів". Відтоді стало зрозуміло, що Кремль намагається знайти нові важелі впливу на політичне майбутнє України. Припинення вогню, якого Путін останніми тижнями вимагає не безпідставно, стало б таємною перемогою його політики щодо України.
Програш Порошенка
Потенційна готовність президента Порошенка домовитися про режим припинення вогню можна зрозуміти, зважаючи на події останніх днів. Втрати української армії та захоплення територій проросійськими сепаратистами, на боці яких з великою ймовірністю воюють російські війська, очевидно переконали Порошенка у тому, що його намагання з кінця червня вирішити конфлікт військовими методами потерпіли поразку. Відкриття з боку Росії подальшого фронту під Маріуполем у Донецькій області на Півдні України ще більше посилило тиск на Київ.
Якщо вдасться погодити режим припинення вогню, кровопролиття нарешті закінчиться. Однак таке рішення стане дуже ризикованим у політичному сенсі для Порошенка та його команди напередодні парламентських виборів, які призначені на кінець жовтня. Адже багато українців не пробачать йому припинення вогню та пов’язану з ним фактичну капітуляцію. Особливо націоналістично налаштовані добровольчі батальйони, які зазнали великих втрат останніми днями. Дуже малоймовірно, що ці сили, які часто складно контролювати політично, підтримають кроки влади щодо припинення вогню. В суспільстві може виникнути потужна напруга. Вірогідно збільшиться підтримка радикальних партій під час виборів. За таких умова не можна виключати й виникнення партизанської війни в східній Україні.
Ще один переможений
Європейський Союз та особливо Німеччина протягом останніх тижнів наполягали на припиненні збройного протистояння та виступали за вирішення конфлікту в політичній площині. Утім, якщо виникне "заморожений конфлікт", то слід побоюватися, що частини українського суспільства відвернуться від Європи. Останнім часом у Європі ходять чутки про існування домовленості між Берліном і Москвою через Україну, згідно з яким Порошенко має припинити бої та фактично віддати Донецьк і Луганськ сепаратистам. Багато українців почувають себе зрадженими з боку ЄС та особливо Німеччини.
З думкою про те, що політична влада Європи не проявила достатньої рішучості у відповідь на російську агресію в сусідній країні, погоджуються і у деяких країнах ЄС. "Заморожений конфлікт" на сході України ще довгий час залишатиметься потрясінням для Європейського Союзу. Відносини з Росією та з Україною постраждають, вірогідно, на роки. Європа не зможе повернути все до того стану, який передував конфліктові.