Коментар: Гіркі уроки українського конфлікту
13 січня 2015 р.
Чергова спроба знайти розв'язання конфлікту в Україні зазнала поразки. Міністри закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини знову зібралися в Берліні і знову розійшлися з порожніми руками. Наразі саміт у так званому "нормандському форматі" не відбудеться. Заплановану на цей тиждень у казахській столиці Астані зустріч президентів та голів урядів чотирьох країн, які входять до контактної групи, скасовано.
Це гірко. Адже міністри закордонних справ цих чотирьох країн вже тривалий час перебувають у пошуку дипломатичного вирішення конфлікту. З початком нового року вони знову посилили свої зусилля. Цей новий провал є особливо гірким для людей у конфліктній зоні Донбасу, чиє становище ще й через зиму дедалі погіршується. Перемир'я між українською армією та підтримуваними Москвою сепаратистами надзвичайно крихке. Навіть у дні православного Різдва не обійшлося без загиблих у боях. Ситуація залишається вибухонебезпечною.
У пошуках миру в часи тероризму
Гірким уроком провал переговорів став ще й з огляду на те, що французький міністр закордонних справ Лоран Фабіус, попри жахливі терористичні атаки в Парижі, зараз так само інтенсивно, як і його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр, бореться за кінець кровопролиття у Східній Україні. Важко не зауважити: у Франції зараз (Бог - свідок!) вистачає клопотів і без намагань припинити безумство в Україні.
Фабіус і Штайнмаєр заслужили повагу за свою активну участь. Рідко у дипломатії докладалися такі цілеспрямовані та інтенсивні зусилля задля встановлення миру. Франція та Німеччина - колишні противники у світових війнах - знають, наскільки цінним є мир у Європі. Саме тому вони готові звернути гори для того, щоб знайти рішення конфлікту, який є не лише війною з сепаратистами у Східній Україні, але й заледве прихованою війною Росії проти України.
Однак сторони конфлікту демонструють безкомпромісність - і так вже не один місяць. У тіні терору в Парижі, який є загрозою для всіх європейських країн, Москва та Київ подають скрушні сигнали. Хоча офіційні представники обох держав останніми днями взяли активну участь у вшануванні жертв ісламістського терору у Франції, страждання людей на Сході України - з майже п’ятьма тисячами загиблих - здається не так їх зворушують.
Безкомпромісний курс Києва та Москви
В українському керівництві досі, вочевидь, є сили, що роблять ставку на воєнну перемогу у Східній Україні: соціальні виплати у Києві враз скасували, щоби запустити масштабне озброєння. Зрозуміло, що Україна всіма силами прагне не допустити замороження конфлікту на Донбасі. Адже тоді б після анексії Криму Росією фактично з'явився би ще один новий кордон у власній країні.
Москва теж не полишила власних агресивних планів проти України. Метою є політична дестабілізація, яка б зрештою призвела до роздріблення сусідньої країни. Заморожений конфлікт на Донбасі став би основою для підготовки подальшого відчуження українських земель. Досі Росія не зробила нічого, що могло б розвіяти ці побоювання.
Тоді як терористичні атаки у Парижі спонукають країни Західної Європи тісніше об'єднуватись проти спільних загроз, Східна Європа залишається зоною нестабільності. Росія самоізолюється і вже давно стала загрозою для своїх сусідів. А Україна веде війну на виснаження, з якої вона поки не може знайти виходу. І в цьому теж полягає гіркий урок.