Два місяці на ухвалення законів про скасування депутатської недоторканності, про незаконне збагачення та на голосування за новий виборчий кодекс, а після - дострокові парламентські вибори в Україні. Такий ультиматум депутатам Верховної Ради поставив під час інавгурації, що відбулася 20 травня, президент Володимир Зеленський.
Крім того, він озвучив вимоги відставок голови СБУ, міністра оборони, генпрокурора та членів уряду. Таким чином, своє президентство Зеленський розпочинає з жорсткого клінчу з Верховною Радою та Кабінетом міністрів. Питання лиш у тому, чи зуміє він вийти з цього протистояння без втрат. На ультиматум уже відреагував Володимир Гройсман, подавши у відставку з посади прем'єр-міністра. Але навряд чи це можна вважати перемогою Зеленського.
У стилі Голобородька
Інавгурація нового президента України дуже нагадала чергову серію "Слуги народу" - серіалу, в якому Володимир Зеленський зіграв роль учителя Василя Голобородька. Як і його герой, Зеленський неочікувано опинився на верхівці влади, кинувши виклик чинній політичній системі. У президента Зеленського та сама риторика і ті самі акторські паузи - тільки усе це в реальності, а не в кіно.
Заявивши про розпуск Верховної Ради, глава української держави зайшов не лише у політичне, але і в юридичне конфліктне поле. До чергових парламентських виборів - п'ять місяців. Зеленський наполягає на проведенні дострокових виборів наприкінці липня. Юридичне обґрунтування цього рішення поки не оприлюднене. Формальною підставою для нього, очевидно, стане відсутність парламентської коаліції. Але довести законність своїх дій президентові буде непросто. Це ж, повторюю, не кіно. Однієї підтримки українців, якщо вона буде, для цього недостатньо. Потрібні вагомі юридичні підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради.
Політична реальність може дуже сильно розчарувати президента Зеленського. Зрозуміло, що він хоче виглядати як Голобородько - безкомпромісним борцем за справедливість. І для цієї гри нинішній склад парламенту, напевне, добре підходить. Але є Конституція, гарантом якої і є глава держави. І те, що в кіно собі дозволяв герой Зеленського, не може дозволити собі новий президент України, якщо це суперечить Основному закону.
Головне для Зеленського - зберегти кредит довіри
Маючи підтримку у 73,2 відсотка голосів українських виборців, Володимир Зеленський пішов на відкритий конфлікт не лише з Верховною Радою, але і з усією існуючою політичною системою. Членам уряду він дав зрозуміти, що чекає і від них заяв про відставку.
Політичні "динозаври" дивляться на Зеленського зі скепсисом. Мовляв, спробуй нас ще "перевари": ми пережили Ющенка, Януковича і Порошенка, переживемо і тебе. Саме від цих "динозаврів" багато в чому буде залежати подальша доля нового президента. Адже на дострокових виборах до Верховної Ради життя не закінчується, це очевидно. Чи зможе глава держави не тільки стукати черевиком по парламентській трибуні, а й демонструвати вміння домовлятися зі своїми опонентами? Чи схильний він дослухатися до всіх сторін в українській політиці?
Кредит довіри, який має сьогодні Зеленський, багато до чого його зобов'язує. І якщо він думає, що це дає йому право ігнорувати законодавство, то глибоко помиляється. Оскільки, діючи поза конституційним полем, президент України не лише сформує потужний опозиційний табір в країні, але і може втратити довіру виборців. У 2010 році президент Віктор Янукович, зневаживши закон, повернувся до Конституції 1996 року, що де-факто призвело до узурпації влади. Чим це закінчилося, всім відомо. У тому числі і Володимиру Зеленському.
Президентство Зеленського - гра з багатьма невідомими
У своїй інавгураційній промові президент Зеленський сказав багато хороших і правильних слів - на адресу й тих, хто виїжджає з країни, й тих, хто втрачає віру в Україну, перебуваючи в анексованому Криму і окупованому Донбасі. Він наголосив, що українській державі потрібен мир, що країні необхідне перезавантаження. Багато з чим, напевно, можна погодитися. Питання лише в тому, чи здатний політичний новачок Зеленський змінити ситуацію на краще.
Очевидно, що дострокові парламентські вибори і відставка уряду не вирішать всіх проблем нового президента. Так, в Раді він отримає свою фракцію ( "Слуга народу"). Так, в Кабінеті міністрів з'являться свої люди. Але хто стане союзником Зеленського в найближчому майбутньому? Олігархи на зразок Ігоря Коломойського, Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа? Соратник і колишній заступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов? Колишні регіонали, які згідно з останніми соціологічними опитуваннями збільшать в наступному парламенті свою присутність? Про це Зеленський поки не сказав жодного слова. Як і про те, чи виконає він свою головну передвиборчу обіцянку - чи внесе закон про імпічмент президента.
Зараз президентство Зеленського виглядає грою з багатьма невідомими. Робити прогнози в нинішній ситуації - найбільш невдячна справа. Антисистемник вирішив ламати систему. Вона, звичайно ж, пручається. Контури майбутнього виглядають поки що туманними. Поруч з президентом багато людей з сумнівною репутацією, але є надія, що така ситуація триватиме недовго. Українці чекають на якісні зміни. І саме виборці, а не хтось інший, будуть оцінювати роботу президента Зеленського.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.