Коментар: Молдова робить європейський вибір
1 грудня 2014 р.
Напруга не спадала до останнього моменту, але нарешті з полегшенням можна сказати: проєвропейські партії перемогли на цих парламентських виборах у Молдові. Альянс у складі ліберал-демократів, демократів і лібералів здобув більшість місць у парламенті, хоч і з невеликою перевагою. Тепер переможці намагатимуться якнайшвидше сформувати уряд. Але новому кабінету міністрів з такою хиткою більшістю у парламенті буде нелегко. Проросійські соціалісти знову і знову нагадуватимуть про те, що саме вони отримали найкращий результат на виборах. Разом із комуністами вони намагатимуться гальмувати ту чи іншу реформу. Водночас вони намагатимуться знайти однодумців у більшості, коли йтиметься про такі питання, як боротьба з корупцією, посилення незалежності системи правосуддя чи зміцнення верховенства права.
Уряд у Кишиневі отримав вотум на те, щоб продовжити курс на зближення з Європейським Союзом. Отже, у політиків є ще чотири роки, аби втілювати угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, яку було підписано влітку, і готувати країну до того, аби розпочати переговори про вступ до Євросоюзу.
ЄС має зайняти чітку позицію
У нинішньому складному геополітичному контексті з огляду на "українську" кризу Євросоюз має зайняти чітку позицію: якщо спільнота дійсно бачить європейську перспективу Молдови, Брюссель має назвати уряду у Кишиневі чіткі терміни можливої інтеграції країни в ЄС. Все інше було би сурогатом, який лише посилив би розкол у молдовському суспільстві.
Але, крім цього важливого символічного жесту, країні потрібна економічна і політична підтримка. Через торгівельний бойкот з боку Росії Молдова лише цього року втратить близько ста мільйонів євро. Молдовські виробники досі дуже повільно просувалися на нові ринки країн ЄС. Відкриття цих ринків є першим кроком, аби розрядити ситуацію. Крім того, дуже важливим є енергопостачання цієї зими, адже Молдова досі значною мірою залежить від російського газу. Треба зважати на те, що Росія вживатиме додаткових заходів, аби "приструнити" Кишинів. У Росії нині працюють близько півмільйона молдовських заробітчан. Якщо їх депортують на батьківщину, у Молдові відбудеться стрибок показників безробіття. Інвестиції з країн ЄС є нагально необхідними.
Кризовий потенціал
У політичній сфері Молдова потребує підтримки ЄС у розв’язанні замороженого придністровського конфлікту. У самопроголошеній республіці досі розміщені російські війська, попри те, що Москва ще 1999 року взяла на себе зобов’язання вивести свої підрозділи. З огляду на дії Росії в Україні чимало молдован побоюються, що конфлікт навколо Придністров'я знову перейде у гарячу фазу. Не варто забувати і про напружену ситуацію у Гагаузькій автономії, де посилюються проросійські сепаратистські тенденції.
Отже, Європейському Союзу доведеться докласти ще чималих зусиль, якщо спільнота не хоче перетворення європейської перспективи Молдови на вічну фата-моргану. Однак, перш за все, відповідальність лежить все-таки на уряді у Кишиневі, якому після багатьох заяв про наміри тепер крок за кроком треба надолужувати відкладені реформи та втілювати положення угоди про асоціацію з ЄС. При цьому Молдова може розраховувати на підтримку країн-партнерів, у тому числі Німеччини.