10 квітня президент України Петро Порошенко відвідає з візитом Берлін. У його робочому графіку - зустріч з федеральною канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel), президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier), президентом Бундестагу Вольфґанґом Шойбле (Wolfgang Schäuble) і міністром закордонних справ Гайко Маасом (Heiko Maas). Мета українського лідера - заручитися підтримкою Німеччини в питанні відрядження миротворчої місії ООН на Донбас. Ідеться про формування де-факто другого дипломатичного фронту проти Росії, до якого, за словами глави МЗС України Павла Клімкіна, вже приєдналися Франція і США.
"Нормандська четвірка": плюс США і мінус Росія
У минулому році "нормандській четвірці" було не до України. Президентські вибори у Франції, потім парламентські вибори в Німеччині та формування коаліції відсунули ситуацію на Донбасі на другий план. Востаннє "четвірка" обговорювала виконання мінських угод в телефонному режимі в липні 2017 року. Тоді ж прискорити процес розв'язання донбаського конфлікту намагався спецпредставник США Курт Волкер. Але поки ця спроба не мала успіху.
Тому на нинішньому етапі для України дуже важлива підтримка Німеччини в питанні запровадження миротворчого контингенту ООН на Донбасі. Кремль, звичайно ж, публічно підтримує Київ. Але тільки на своїх умовах. Росія хоче бачити миротворців тільки на лінії розмежування території між так званими "ЛНР" і "ДНР" і рештою України. Українська держава наполягає на контролі контингентом ООН українсько-російського кордону і всієї території ОРДЛО. При цьому Київ категорично проти участі Росії в цій місії.
Де-факто сьогодні йдеться про розгортання Україною нового дипломатичного фронту проти Росії. Як стверджує глава українського МЗС Павло Клімкін, до нього вже долучилася Франція, на черзі - США і Німеччина. Мета - змусити Росію погодитися з планом приходу миротворців ООН на Донбас. Очевидно, під час особистої зустрічі український лідер надасть Анґелі Меркель додаткові аргументи щодо свого плану. Хоча очевидно, що в цьому питанні Берлін і так виступає на боці України.
"Північний потік-2" проти України
Треба зауважити, що візит Порошенко в Німеччину відбудеться на тлі жорсткої дискусії з приводу будівництва Росією газопроводу "Північний потік-2" дном Балтійського моря в обхід України. Минулого тижня Верховна Рада закликала уряди європейських держав відмовитися від фінансування і лобіювання цього проекту. Ідеться і про Німеччину, дві компанії якої - Uniper і Wintershall - беруть участь у фінансуванні проекту. На тлі міжнародних санкцій Київ сприймає це як ляпас з боку Берліна. У Німеччині ж "Північний потік-2" розглядають виключно як бізнес-проект, за допомогою якого російський газ доставлятиметься дном Балтійського моря до ФРН, про що раніше заявляла Анґела Меркель.
Чи достатньо переконливий буде Петро Порошенко у розмові з німецькою канцлеркою стосовно "Північного потоку-2", сказати складно. Імовірно, для Анґели Меркель важливою буде реакція не тільки президента України, а й лідерів інших європейських держав. Адже очевидно одне: застосовувати економічні й дипломатичні санкції до країни, яка ігнорує міжнародні норми, й одночасно будувати з нею нові проекти, - виглядає нерозумно. Про що, до речі, вже заявив президент США Дональд Трамп.
Звичайно ж, в умовах війни для України важливо зберегти хоча б якийсь важіль впливу на Москву. Росія прекрасно знає, що сьогодні без української газотранспортної системи її газ не потрапить до Європи. Як і європейці усвідомлюють, що українська труба була й залишається єдиним способом доставки їм російського газу. У разі відходу останнього через "Північний потік-2" Росія отримає повний контроль над країнами Євросоюзу. Відмова ж Німеччини від участі в проекті не тільки захистить українські інтереси, але й обмежить вплив Володимира Путіна в Європі.
Антикорупційні питання до Порошенка
Країни Євросоюзу, в тому числі й Німеччина, хотіли б бачити Україну прогнозованим і зрозумілим партнером. Наприкінці березня про це в черговий раз заявив Євросоюз, нагадавши Києву про обіцянку створити Антикорупційний суд і скасувати електронне декларування для громадських активістів, які ведуть боротьбу з корупцією. Поки що ні перше, ні друге українська влада не зробила. Євросоюз вважає це ігноруванням Україною своїх зобов'язань перед європейськими партнерами.
Можна припустити, що в Берліні Петра Порошенка будуть питати не тільки про темпи проголошених ним реформ, а й про те, як Україна бореться з корупцією. Напевно, німецькі інвестори не гірше за інших іноземців знають про апетити українських чиновників-хабарників. Про які б успіхи в боротьбі з корупцією не говорив президент України, всі прекрасно розуміють: без створення Антикорупційного суду перемогти корупцію не вдасться.
Майбутній рік буде складним для Петра Порошенка. Попереду - президентська виборча кампанія. Тому нинішньому президентові України, очевидно, доведеться лавірувати між інтересами політико-фінансових груп, які намагаються контролювати всіх і вся в країні, і вимогами західних партнерів надати контроль суспільству. На які компроміси готовий піти Порошенко, ми навряд чи почуємо під час його візиту до Берліна. Але ось ставлення до нього з боку керівництва Німеччини буде показовим.