Розворот у політиці щодо біженців
Рішення прийшло раптово. Німеччина "тимчасово" запроваджує контроль на кордоні з Австрією, заявив міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр на прес-конференції, яку він скликав в екстреному порядку у неділю по обіді. Німеччина допомагає. Але готовність допомагати має свої межі. Якщо перекласти це зрозумілою мовою, це означає, що практика пускати до Німеччини всіх сирійських біженців зазнала поразки. Більше 60 тисяч людей з кінця серпня прибули до одного лише Мюнхена. Це забагато для одного міста. Забагато і для Німеччини, яка вже не дає ладу цій ситуації. Скрізь бракує житла для біженців. У Мюнхені минулої ночі біженці вперше були вимушені спати на вокзалі.
Де-факто рішення тимчасово відновити контроль на кордоні з Австрією є визнанням, що засадниче право на отримання притулку не є безмежним. Хоча теоретично воно і не знає кількісних меж, на практиці їх можна досягнути за лічені дні.
Драматичні наслідки
У короткостроковій перспективі наслідки цього визнання драматичні. Залізничне сполучення між Австрією і Угорщиною призупинене. 21 рота поліції екстрено стягнута на австрійсько-німецький кордон. Поблизу кордонів з Чехією і Польщею, як повідомляють інформаційні агенції, правоохоронці дедалі активніше контролюють транспорт на дорогах. Іншими словами: біженці не мають потрапляти до Німеччини і обхідними шляхами.
21 рота поліції - величезна кількість правоохоронців. Тепер вони мають стати на шляху тих, хто йде до Німеччини з вірою у слова німецьких урядовців: право на притулок не має кількісного ліміту. Вони почуватимуться обманутими. Тим не менше, багато з них зроблять все, щоби таки домогтися обіцяного. Якщо тепер легально це неможливо, вони робитимуть це нелегально.
Реакція в арабському світі
Після того, як телеканали по всьому світі показували, як німці з розпростертими обіймами приймають біженців, тепер вони показуватимуть поліцію, яка бореться з біженцями на кордонах. Залишається лише сподіватися, що іноземні журналісти пояснять, що у Німеччини просто більше немає сил приймати більше людей. Якщо в арабському світі цього не зрозуміють, люди в цьому регіоні так само швидко проклинатимуть Німеччину, як вони досі її звеличували.
Тут нема чому дивуватися, адже в арабському світі мало хто знає справжню ситуацію в Німеччині та суспільні настрої. Німці останнім часом дуже палко дискутували про безмежне право на отримання притулку. У центральних ЗМІ про це висловлювалися менш критично, ніж на читацьких форумах. Чимало дописувачів висловлюють неабияку стурбованість: чи впораємося ми з такою кількістю людей? Які можливості соціальної держави, яка має дбати про прохачів притулку? Які можливості культурної інтеграції біженців у німецькому суспільстві? Чимало дописувачів нарікають, що їхню думку політики не враховують.
Розгубленість сусідів
Рішення безперешкодно впускати до Німеччини сирійців викликало неабияке здивування сусідніх країн, особливо у Східній Європі. Часто лунає думка, що такі кроки мають далекосяжні наслідки і можуть спричинити ефект снігової кулі. Доки зовнішні кордони ЄС не закриті "на замок", наголошують вони, посилаючись на Шенгенську угоду, безконтрольного в'їзду до Німеччини не має бути.
Нинішнє рішення запровадити контроль на південних кордонах може дещо знизити потік біженців. Можливо, це дозволить трохи перевести подих і зосередитись на гармонізації політики надання притулку в ЄС. Можна говорити й про перерозподіл біженців, коли вже їхні потоки дещо призупинені.
Болючі рішення
Фактично нинішнє рішення федерального і земельних урядів поставило німецьку політику щодо біженців з ніг на голову. Воно встановлює межі. Тепер триває дискусія, якими саме є ці межі - скільки щасливців може прийняти Німеччина, скільком нещасним доведеться відмовити. Це одне з найбільш болючих питань. Тепер остаточно стало зрозуміло: Німеччина має шукати відповідь на це запитання.