Коментар: Російський наступ на Балканах

Інформація з таємних документів міністерства закордонних справ Німеччини, яка набула розголосу, бентежить. Згідно з цими даними, Росія надає західній частині Балкан великого стратегічного значення. На думку спостерігачів, Росія намагається тісніше прив’язати до себе згаданий регіон, щоб послабити там вплив Європейського Союзу.

Усім добре відомо, що Москва вже давно простягнула свої щупальці в напрямку Балкан. Росія зацікавлена в цьому регіоні як економічно, так і політично. Новим виявилось те, з якою послідовністю Росія втілює свої претензії на гегемонію за межами пострадянського простору.

Економічний вплив Росії

Стратегія Путіна на Балканах є вмілою і простою: традиційно тісні відносини з Росією плекають Сербія, Чорногорія та Республіка Сербська, яка входить до складу Боснії і Герцеговини. Росія послідовно збільшує тут свій вплив завдяки поставкам газу, інфраструктурним проектам та російським інвестиціям. Водночас катастрофічний економічний стан цих країн напрочуд вигідний Росії. Безробіття тут у середньому складає 30 відсотків, а серед молоді майже кожен другий без роботи. Та й прямі інвестиції з Заходу вже багато років залишаються незначними, бо корумпована влада відлякує потенційних інвесторів.

А Росія створює тут перспективи: в Сербії російські фірми модернізують державну залізницю, у Чорногорії третина підприємств перебувають у російській власності. Крім того, Росія чинить тиск на Боснію і Герцеговину, яка юридично досі є протекторатом Заходу, щоб зменшити там західний вплив. Уперше Росія проголосувала у Раді Безпеки ООН проти продовження мандату для миротворчої місії EUFOR. Очевидно, з метою віддалити цю країну від Євросоюзу. Навіть у Болгарії, що є членом Євросоюзу, Росія нарощує свій політичний та економічний вплив. Адже ця країна критично залежна від російського газу й нафти.

ЄС втомився від розширення

За допомогою такої політики "м'якої сили" Росія намагається заповнити вакуум, який Захід, на жаль, не заповнив належним чином. Навіть через 15 років після закінчення війни в Югославії Балканський півострів залишається європейськими задвірками. Крім того, у більшості європейських країнах, вірогідно, хочуть, щоб так залишалось і надалі. Після економічної кризи в країнах Єврозони жоден з її членів не хоче думати про розширення ЄС. До того ж, дедалі більше бентежать додаткові видатки через економічно слабких кандидатів на членство. Лише Словенія та Хорватія змогли одержати таке бажане для них членство в Євросоюзі. Решта країн західної частини Балканського півострова все ще не може полишити зал очікування.

Звісно, не лише Захід винний у цьому. Адже багато проблем носять внутрішній характер: багато де ще бракує достатнього розуміння суті демократії, серед правлячих партій панує клієнтизм, домінує національне мислення й заважає політичним та економічним реформам. Неабияку роль тут відіграє і розчарування в очікуваннях людей, які не уявляли, що шлях до ЄС такий довгий та тернистий: панують розчарування, розпач і стримана лють. Ширяться антиєвропейські погляди.

Європа знову мусить втрутитись

Аби перешкодити Росії, яка прагне вивести балканські країни зі сфери інтересів Заходу, ще більше скористатися такими настроями, ЄС має знову активніше втручатися в політику на Балканах й надати цим країнам чіткі сигнали перспективи членства в ЄС. Йдеться про те, щоб пояснити людям зиск від вступу до ЄС. Вони повинні зрозуміти, що зусилля, націлені на здобуття членства в Євросоюзі, варті того. Євросоюзу, а особливо Німеччині як рушійній силі європейської інтеграції, не залишається нічого іншого, як знову й знову з усією серйозністю вдаватись до дипломатичних потуг у цьому напрямку. І, не в останню чергу, Брюссель має значно потужніше підтримувати ці країни економічно, аби ефективно протидіяти російській тактиці обіймів.