Росію треба було не допустити до Євро-2020
WADA відреагувало "настільки жорстко, наскільки це було можливо", - сказав президент Всесвітнього антидопінгового агентства Крейг Ріді, оголошуючи чотирирічну дискваліфікацію російських спортсменів. Чотири роки без Олімпійських ігор, чотири роки без великих міжнародних турнірів - ані в ролі учасника, ані у ролі господаря. Виглядає, на перший погляд, жорстко. Якщо подумати про зруйновані мрії російських спортсменів, котрі роками виснажливо тренувались, сподіваючись одного прекрасного дня опинитися на п'єдесталі з олімпійськими кільцями. Або про любителів спорту, які радіють великим спортивним змаганням і гостям, що приїздять на такі події з усього світу.
Москві ввижається змова
Політики у Москві одразу говорять про міжнародну змову проти Росії, пов'язану з актуальною геополітичною ситуацією. Говорять навіть про "війну". Однак усі ці підозри не мають хвилювати WADA. "Росії надавався не один шанс чесно прояснити ситуацію. Однак замість цього Росія вирішила продовжувати брехати і приховувати факти", - констатував Ріді, говорячи про передані Всесвітньому антидопінговому агентству сфальсифіковані дані, які мали на меті приховати роль російської держави у доведених фактах систематичного вживання допінгу. Навіть новий керівник російського антидопінгового агентства Юрій Ганус у нещодавньому інтерв'ю одній з російських радіостанцій визнав, що немає підстав ставити під сумнів аргументи WADA.
Якби російські спортивні функціонери, якими керує Кремль, просто визнали, що перед Олімпійськими іграми у Сочі 2014 року вони систематично маніпулювали, все би, певно, вже вляглося. Кілька слів осуду, кілька персональних дискваліфікацій окремих функціонерів - і російських спортсменів прийняли би назад у міжнародну спортивну родину з відкритими обіймами.
Винятки розмивають покарання
Тож WADA мусило відреагувати. Однак за наявних обставин, коли Росія не продемонструвала відкритість, реакція мала бути більш жорсткою. Агентство ж зробило це не зовсім послідовно. Зрештою, окремі спортсмени, як і раніше, зможуть брати участь в Олімпійських іграх, якщо вони пройдуть незалежне тестування і проти них не буде доказів причетності до державної допінгової програми. З одного боку, за окремих чесних спортсменів можна порадіти. Вони ж бо не винні у невиправній брехні російських функціонерів.
Однак у минулому ми вже були свідками того, як спортсменів, які виходили виступати під нейтральним прапором, з трибун підтримували співом російського національного гімну. У медальному заліку хоча й не було рядка зі звичним "Rus", а було якесь дивне скорочення, всі знали напевно, що йдеться про росіян. Так само російські політики не переставали використовувати у своїх цілях кожен успіх російського спортсмена.
Чому не дискваліфікували на Євро-2020?
Однак чистісіньким знущанням є той факт, що Росію допустили до участі у футбольному чемпіонаті Європи 2020 року і навіть дозволили бути його співгосподаркою. Крім того, 2021 року у Санкт-Петербурзі у відбудеться фінал Ліги чемпіонів УЄФА. Пояснення: ці спортивні події мають "лише регіональне" значення. Про перегони "Формула-1" або різного роду чемпіонати світу, наприклад, із зимових видів спорту, годі й говорити.
От якби заборона була тотальною, тоді б це було боляче і повчально для російських шахраїв. Жодного футбольного чемпіонату Європи, жодних єврокубків, чемпіонатів світу, жодних винятків - просто взагалі нічого. Це було би дійсно суворо. І лише це, певно, дало би результат. Замість цього ми і надалі є свідками панькання з Росією.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.