1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Смерть свідка Захарченка

Російський політолог Іван Преображенський
Іван Преображенський
1 вересня 2018 р.

Маріонетковий правитель неіснуючої країни має цінність лише як свідок скоєних на її території злочинів. Однак Захарченка ми вже в суді не побачимо, констатує Іван Преображенський.

https://p.dw.com/p/348NU
Олександр Захарченко вбитий у Донецьку
Олександр Захарченко вбитий у ДонецькуФото: Imago/ITAR-TASS/V. Sprinchak

У Донецьку підірвали главу маріонеткового "уряду". СБУ припускає, що причиною могли бути "кримінальні конфлікти" або ж за вбивством стоять російські спецслужби. У Москві прямо покладають провину на "київську владу". Але чи є взагалі важливим, хто і навіщо вбив Олександра Захарченка?

Гра в розслідування

Слідчий комітет Росії вирішив розслідувати вбивство лідера так званої "ДНР", хоча йдеться про українського громадянина, а подія відбулася на території сусідньої держави. Підставу для порушення справи, вочевидь, довелося винаходити буквально на ходу. У СК стверджують, що "такі дії (вбивство Захарченка. - Ред.) спрямовані, зокрема, і проти інтересів Російської Федерації в сфері протидії тероризму".

Рішення СК є абсурдним. Попри це, обговорювати дане вбивство, крім політично мотивованого Слідчого комітету, зараз ще кинеться безліч слідчих-любителів. Вони, напевно, обговорять всі три основні версії: "місцеву", російську та українську. Поговорять про способи вбивства і вибухові речовини. Дехто згадає, можливо, що напередодні українські ЗМІ повідомляли про те, що в "ДНР" готується зміна керівництва, а сім'ї лідерів, в тому числі Захарченка, евакуйовані в Росію. Інші підуть далі і припустять, що вже колишній глава "уряду" "ДНР", можливо, навіть живий і евакуювався до Москви, залишивши кабінет такому собі Трапезнікову, колишньому менеджеру футбольного клубу "Шахтар", президент якого - український олігарх Рінат Ахметов.

Іван Преображенський
Іван Преображенський

Я грати в Еркюля Пуаро донбаського розливу не бачу сенсу. Убили, значить, убили. І навіть якщо ми дізнаємося випадково правду, то не факт, що ми в неї повіримо. У Донбасі кожен день когось вбивають. Там йде війна. І для мене, ніж гадати на кавовій гущі, хто ж "замовив" Захарченка, важливіше відповісти на запитання, чи можна домогтися того, щоб вбивство більше не було на частині території України нормою повсякденного життя.

Донбас після Захарченка

Тим більше, що це є тим випадком, коли наслідки - набагато важливіші за саму подію. З таких вбивств часто починаються нові війни.

Важливіше ніж сам факт загибелі Захарченка, наприклад, є питання про те, чи стане знову після його зникнення "господарем" Донбасу український мільярдер Рінат Ахметов? Адже саме на нього раніше працював новий "голова радміну "ДНР" Дмитро Трапезніков.

Якщо раптом знову Ахметов, то відбудеться це в рамках передачі "ДНР" і "ЛНР" під контроль України. Адже ходили чутки, що Кремль такий варіант розглядає, і щось подібне міг обговорювати нещодавно з Анґелою Меркель Володимир Путін.

Можливий і прямо зворотний варіант. Спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що це загрожує так званим "мінським угодам", на основі яких нібито повинен йти процес мирного врегулювання в регіоні. Всі розуміють, що зараз угоди не працюють. Але чи означає заява Володіна, що Росія не проти розморожування повноцінного військового конфлікту?

І що мав на увазі своєю чергою Володимир Путін, коли сказав, що "Росія завжди буде разом з вами"? Завжди буде поруч з Донбасом, тому що це географічно вірно? Або це означає, що Кремль продовжить зміцнювати маріонеткові "республіки"? А, може, Путін лякає Захід тим, що Кремль зважився приєднати Донбас?

Будь-яка відповідь на ці запитання матиме набагато більше політичне, соціальне та історичне значення, ніж підсумки розслідування вбивства.

Захарченко як свідок

При цьому я впевнений, вбивство - це завжди злочин. Навіть якщо убитий раптом - воєнний злочинець. Покійний нині Захарченко був, з моєї точки зору, цінний лише в одній якості - як свідок. А значить - живим.

Як глава маріонеткової псевдодержави він мало чим реально керував. Зате на відкритому суді, наприклад, у справі про збитий над Донбасом малайзійський "Боїнг", був би дуже корисний.

Такі люди повинні жити довго, і про це треба дбати всій світовій спільноті. Інакше після зміни політичної ситуації не буде кому розповісти про скоєні злочини в подробицях.

Але саме тому, що такі люди як Захарченко занадто багато знають, їхній відхід зі сцени вигідний завжди всім сторонам конфлікту. І до судів вони зазвичай не доживають. Адже навіть якщо вони і злочинці, то в основі все одно маріонетки - жертви чужої війни.

Автор: Іван Преображенський - кандидат політичних наук, експерт із Центральної та Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Чому німці вважають "Малоросію" проектом Кремля?(18.07.2017)